Мартирологія Українських Церков Т. 2

католицьких владик, у За- хідній Україні щоб вони відірвалися від Ватикану і під- порядкувалися Російській Православній Церкві. • У Карпатській Україні проголошено ряд законів, які дозволяли міняти віровизнання і узаконювали насильне перебирання українських католицьких церков і їхніх дібр представниками РПЦ. 2 лютого 1945 р. Собор Російської Православної Цер- кви засудив Апостольську Столицю і цілу Католицьку Цер- кву. Рівночасно розпочато кампанію проти Української Католицької Церкви. 3 березня 1945 р. У с. Скопові на Лемківщині кому- ністичні партизани замордували о. С. Конкольовського, о. І. Дем’янчука, п’ять членів його родини і 82 парафіян села. 24 березня 1945 р. Народна Рада в Карпатській Україні створена окупаційною владою, видала декрет, згідно з яким греко-католицькі священики, їхні вдови та діти-сиро- ти позбавлені всякої допомоги. Вона проголосила пере- дання Рос. Православній Церкві або націоналізацію, всіх дібр УКЦ. Цей декрет викликав криваві сутички між ві- руючими і міліцією. Березень 1945 р. У с. Павлокома на Лемківщині ко- муністичні партизани замордували місцевого українського пароха, о. Ленця, його родину і 300 до 400 українців- католиків. • Ус. Вільшанах на Перемищині комуністичні парти- зани замордували дружину і двох доньок місцевого пароха о. Степана Копистянського і сім українських віруючих- католиків. Березень-квітень 1945 р. Єп. Т. Ромжа відвідав ряд сіл, де виступив з проповідями, в яких закликав триматися своєї віри та бути стійкими у нових обставинах. Єпископа ова- ційно вітали тисячі віруючих. • Згідно з декретом Народної Ради, в Карпатській Україні в усіх селах, де українського католицького насе- лення є лише одна третя — їхню церкву і все майно мали перебрати православні, а де греко-католики становлять 68 більшість — церковне майно мало бути пропорційно роз- ділене між католиками і православними. У селах Білках, Старому Давидкові, Буштині, Тячові, Волівцях, Негроті, Новоселиці під час насильного перебрання церков дійшло до кривавих побоїв віруючих і масових арештів. б квітня 1945 р. У львівській газеті «Вільна Україна» появилася стаття Володимира Росовича (псевдонім Яро- слава Галана) проти митр. А. Шептицького і УКЦ п.з. «З хрестом, чи з мечем». 11 квітня 1945 р. У Західній Україні заарештовано п’ять українських католицьких владик — митр. Йосифа Сліпого (Львівський архиєпископ), єп. Микиту Будку (ген. Вікарій Львівської митрополії), єп. Миколу Чарнецького (Апостольський Візитатор Волині), єп. Григорія Хомиши- на (Станиславівський єпископ) і єп. Івана Лятишевського (Станиславівський єпископ-помічник). Арешт відбувся після того, як всі вони відмовилися перейти на російське право- слав’я. їх фальшиво звинувачено у співпраці з німецькими окупантами. В той самий час в Західній Україні заареш- товано також понад 500 українських католицьких свяще- ників. Квітень 1945 р. Патріярх РПЦ Олексій призначив єп. Макарія єпископом Львівським і Тернопіль