Мартирологія Українських Церков Т. 2

наполегливості витискають тіль- ки сльози з наших очей, та завдають тяжкого болю на- шому серцю, що ніяк не вчить нас шанувати і любити свою радянську владу. Бо сльози і біль доводять лиш до огірчення й ненависти. А кому це потрібне. Хіба одним ворогам нашої радянської влади. Дайте нам, просимо, католицьку церкву, як усім другим католикам, а за це будемо Вам щиро вдячні і словом і ділом. Стрий, 1972 (180 підписів) Опубл.: «Українські вісті», Едмонтон, 1972, 7 грудня. 691 ЛИСТ ВІРУЮЧИХ ДО РЕДАКЦІЇ ЖУРНАЛУ «НАУКА И РЕЛИГИЯ» Лист українських віруючих, правдоподібно католиків з Захід- ньої України, дійшов на Захід шляхами самвидаву без дати. З тексту виходить, що його написали з кінцем 1972 р. люди глибоко віруючі, які мають сильні і переконливі аргументи в боротьбі з атеїстичною пропагандою. РЕДАКЦІЇ ЖУРНАЛУ «НАУКА И РЕЛИГИЯ» від українських віруючих читачів ПИСЬМО Шановна Редакціє, шановні робітники журналу «Наука и религия» Ви представляєте і виробляєте суспільну думку нашої країни в найбільш зацікавлюючому всіх питанні, в питанні релігії. З цим питанням зв’язане те, що найбільш заторкує людину, її особисту гідність, змисл життя, основу і ціль цілого творіння, основну норму поступування. І ми ду- маємо, що це питання гідне всестороннього обсудження, тому ми уважаємо дуже бажаним, щоб на сторінках вашого журналу могли появлятись статті не лише з позицій ате- їзму, але і з позицій віри. Ясно, що це зависить перш за все від вашої доброї волі й від того, як ви оціните потребу пізнавати людей та їх думки з безпосереднього джерела, як ви признаєте ту елементарну істину, що людям одної країни, людям, які ділять одну судьбу, які спільно пра- цюють над спільним майбутнім нашим і наших дітей, тре- ба таки краще пізнаватись і щиріше та без боязні обміню- ватись думками. 692 Ясно, що ви не будете чекати від нас якихось наукових статтей, бо віруючі нашої країни — це переважно прості робітники, пересічні інтелігенти, які не змогли кінчити ви- соких шкіл і не мали змоги основно вивчити навіть самої релігії задля вам добре відомих причин. Але, на нашу думку, це люди чесні й справедливі, вони зовсім не хотять заниматись якоюсь клеветою, пустими вигадками, розду- ванням ненависті... Якщо вони писали б вам, вони писали б про свої особисті пережиття; про людей, які безпосеред- ньо їм відомі з їх окруження, і які, на жаль, піддані всяким несправедливим очорненням і гонінням; вони писали б вам, як ясні факти, перекручені в пресі, стаються не фактами, а смішними фантазіями; як, на жаль, вони самі себе не пі- знають в картинах, знятих із них. їх щирі, відкриті відзиви про себе і їм добре відомі справи та особи вияснили б і для вас деякі речі, над якими ви мучитесь, не могучи їх ні зрозуміти, ні пояснити. З обопільного діялогу настає обо- пільне порозуміння, за цим родиться взаємне довір’я, і з таких щиролюдських контактів кожний може тільки ви- грати. Ви не бійтесь того, що ми, може, скаже