Мартирологія Українських Церков Т. 2

Уж- городу; І. 1957 знову заар. і вивезений на заслання в Казахстан; IX. 1957 повернувся на Закарпаття, де був властивим керівником УКЦ; помер в Ужгороді. о. МУХНАЦЬКИЙ ЯКІВ (1886 — 1956), ж., ркп. 1909; парох у с. Мокротин і Жовківський декан на Перемищині; вивезений на Сибір; помер після повернення з заслання. о. МЯГКИЙ ЮЛІЯН (1887 — 2. IV. 1964), ж., ркп. 1914; член Перемиської Консисторії, катехит у Перемишлі; перебував 10 р. у концт. у Воркуті і на засланні; повернувся до Дрогобича, де й помер. о. НАБЕРЕЖНИЙ ІВАН (20. IV. 1890 — 6. VIII. 1978), ж., ркп. X. 1916; радник митропол. Консисторії; поч. кри- лошанин митр. Капітули; нар. у с. Кривня Терн, обл.; со- трудник у с. Дмитрів, парох у с. Опліцьк і Кривня, катехит у польській гімн, у Радехові; автор апології св. віри «Читай і скажи де правда»; 1940 найм. радником митр. Консисто- рії, а 15. І. 1966 Верх. Архиєп. Й. Сліпим — поч. крилош. митр. Капітули; 1945 зас. до 25 р. ув.; вивезений з дружи- ною на Сибір, де перебув 14 р., помер після поверн. з заслання. о. НИЩИЙ ЄВГЕН (1879 — 1946), ЧСВВ, ркп. 1905; замордований у тюрмі в Дрогобичі. о. НІМИЙ ВАСИЛЬ (1891 — ), ж., ркп. 1919; парох у с. Скоморохи Старі; вивезений на Сибір разом з роди- ною, де й помер. о. НІМИЛОВИЧ ДМИТРО (23. X, 1907 — 1944), ркп. 22. II. 1931; нар. у Дрогобичі; сотр. у с. Яблониця Руська, Динівський декан; парох у с. Грабівниця на Лемківщині; замордований комуністами. 137 о. НІМИЛОВИЧ ТЕОДОР (1889 — ), ж., ркп. 1916; парох у с. Унятичі Льв. обл.; у 1950-их роках вивезений на Сибір. о. НІСЕВИЧ МИКОЛА ( — 1945), парох у с. Добровиця на Лемківщині, замордований комуністами. о. НОВАК ЙОСИФ, священик катакомбної УКЦ; тео- логічну освіту здобув перед Друг. св. війною у Духовній семінарії у Перемишлі; заар. 1974, засудж. на ув’язнення в концтаборі. о. ОЛЕЯР ПОЛІКАРП (1913 — 31. VI. — 1971), ЧСВВ; ігумен мон. оо. Василівн у Требішові на Пряшівщині; у 1950-их роках засудж. до 6 р. ув. о. ОРЕНЧУК ІЛЛЯ (1893 — 11. XI. 1958), ркп. 1920; нар. у с. Коцюбинці тепер Ів.-Фр. обл.; теологічну освіту здобув у Станиславові; 1921-22 віцеректор Духовної семі- нарії у Станисл.; з 1923 парох у Снятині, з 1938 Снятин- ський містодекан і ординаріятський комісар шкіл у Снят. окрузі, катехит у школах Снятина; 1946 вивезений на Си- бір; помер в Іркутську. о. ОРИЩУК, ЧНІ; у 1950-их роках вивезений на Сибір з мон. оо. Редемптористів у Тернополі. о. ОРОС ПЕТРО (14. VII. 1917 — 28 VIII. 1953), ркп. 1942; душп. у Великих Ком’ятах, згодом парох у с. Білки на Закарпатті; з 1949 у підпіллі; замордований біля с. Заріччя. о. ОРТУТАИ ЄВГЕН, тит. канонік; богословську освіту здобув у Будапешті; парох у м. Ужгород-Цегольня; заар. 1945, загинув у концтаборі в Комі АРСР. о. ОРТУТАЙ СТЕПАН, ж., парох у с. Ворочеве на Закарпатті; заар. у 1950-их роках, вивезений на Сибір, 1956 повернувся на Закарпаття, де й помер о. ОСАДЦА АПОЛІНАРІЙ (1891 — ), ж., ркп. 1913; нар. у с. Волощина Ль