Мартирологія Українських Церков Т. 2

. обл.; 3. V. 1908 зложив монаші обіти, проф. і префект Місійного інституту у Бучачі, 1921 — 26 ігумен мон. ЧСВВ у Бучачі, 1928 — 35 — у Лавро- ві, з 1935 — у Жовкві; співр. журн. «Місіонар», започатку- вав серію видань «Бібліотека релігійної освіти», «Біблітека рел. драми», «Католицьке читання»; заар. 1945, перебував у тюрмі у Львові, зас. до 10 р. ув.; повернувся до Львова, де й помер. о. ПЕРХАЧ АНДРІЙ (1893 — 30. IV. 1969), ркп. 1920; проф. догматики і філософії у Духовній семінарії і катехит в Українському інституті для дівчат у Перемишлі; під час Другої світ, війни парох у с. Макова і Пацлавська Каль- варія; вивезений на Сибір; повернувся до Львова, де й помер. о. ПЕТРИК ЄВГЕН (1892 — 1953), тит. канонік; бого- словську освіту здобув у Будапешті; адміністратор фінансів Мукачівської єпархії; заар. у 1950-их роках на Закарпатті; перебував у концт. в Комі АРСР, а згодом у Воркуті, де був замордований під час страйку політв’язнів. о. ПЛАХТА МИХАЙЛО (1899 — 1945), ж., ркп. 1931; зав. параф. у с. Милків, згодом у с. Сурохів на Переми- 140 щині; замордований комуністами разом з дружиною і сином. о. ПОПОВИЧ ВАСИЛЬ (18. X. 1880 — 31. III. 1944), ж., ркп. 1906; нар. у с. Топорівці тепер Ів.-Фр. обл.; 1907- 1920 сотрудник, а згодом адм. параф. у Коломиї; 1920- 1941 парох у с. Городниці; заар. 22. V. 1941, вивезений на Сибір з дочкою і двома синами; загинув на засланні над рікою Тунгуска Нижня біля Норильська. о. ПОПОВИЧ ДМИТРО (7. XI. 1899 — 3. X. 1968), ж., богословську освіту здобув у Будапешті; автор рел. праць, учитель; нар. у с. Великі Ком’яти на Закарпатті, теологічну освіту здобув у м. Калоча на Угорщині, катехит у Хусті, знавець багатьох мов; автор кн. «Вам, молоді браття», «Молодим дівчатам», «Евхаристія і молодь», «Божа Мати», «Апологетика», «Дорога правди», «Світло в темноті»; ак- тивний учасник народовецького руху, виступав проти ко- мун. і москофільських впливів на Закарп.; 1939 ув’язнений мадярами; 26. XI. 1944 заар. більшовиками, після кілька- місячних допитів звільнений; II. 1949 заар. вдруге, зас. до 25 р. ув.; працював у шахтах в Іркутській обл.; восені 1956 повернувся калікою до Хусту, де й помер. о. ПОРОДКО ВОЛОДИМИР (1899 — 1959), ЧНІ, ркп. 1923; ігумен мон. Успення Пресвятої Богоматері; вивезе- ний на Сибір; помер після повернення з заслання. о. ПОТОЧНЯК АНТІН (1910 — 29. V. 1984), покутник, ркп. 1936; сотр. у с. Вишенька Велика, згодом у с. Винники Льв. обл.; чотири рази ув’язнюваний, X. 1983 зас. до 1 р. ув.; помер у концт. у Львові. о. ПОХІЛ ВАСИЛЬ, парох у с. Великий Бичків на Закарпатті; зас. до 20 р. ув’язнення; загинув в концтаборі. о. ПРИЙМА МИРОН, нар. 1900, ж., ректор церкви св. Андрея і Йосафата у Львові; заар. 25. XI. 1940; вивезений на Сибір. о. ПРИТУЛЯК МИКОЛА (1885 — ), ркп. 1911; катехит у Сколю Льв. обл.; заар. 4. XII. 1940; вивезений на Сибір. о. ПРОКОПЧУК ІВАН (1895 — ), ж., ркп. 1920; 141 парох у с. Вербівчик Льв. обл.; заар. 1940