Мартирологія Українських Церков Т. 1

виявлена в голосі Церкви, а основним способом підняття дисципліни є той спосіб, що його наказав апостол Павло: «Будь взір- цем для вірних в слові, у житті, у любові, у дусі, у вірі, у чистоті» (1 Тим. 4, 12); система дисциплінарних кар без християнського змісту, цебто без любови й надії, не по- винна мати місця у церковному житті, а тому й діячі Церкви чи вищої, чи нижчої ступені, повинні берегтися від вживання беззмістовної, лише формальної, дисципліни, бо великою єсть спокуса свою сваволю вважати за порядок церковний, і вимога покори від менших у ім’я порядку в дійсності часто буває вимогою покори від менших на за- доволення пустої пихи старшого, що ставить вимогу. 4) Ні один кандидат на священнодіяла УАПЦ не має права стати до обрання в Церкві без належного погоджен- ня цієї справи з відповідними керівничими органами. 5) У справі Зборів церковного представництва й нарад церковних діячів того чи іншого звання Президія ВПЦР повинна так провести підготовку робіт до Зборів церков- ного представництва, щоб вони мали час і змогу повно й глибоко обміркувати й вирішити всі справи Церкви, що їх життя поставило в чергу. 6) Єдність і суцільність в керівництві церковним життям не може порушуватись] подвійністю органів керівництва, отже наради церковних діячів того чи іншого звання не являються формою кастового відокремлення духівництва, а лише сприяють піднесенню творчости його, і тому не 334 повинні нести рівнобіжної роботи з органами церковного керівництва й засвоювати собі їх функції; ці наради не повинні бути замкненими, крім справ персональних, пере- живань соромливости. На нарадах можуть бути присутніми члени Церкви, що й не належать до кола діячів, які чинять нараду. 7) Визнаючи, що підготовка до окликання 2-го Всеукра- їнського Собору не ведеться належним темпом, Микільські Збори доручають Президії ВПЦР звернути пильну увагу на цю надто серйозну для життя УАПЦ справу. 8) Потрібно, аби Президія ВПЦР ні на один [мо]мент не відволікала своєї уваги від церковно-освітньої справи і зосібна справи відкриття богословської школи й коротко- термінових богословських курсів на місцях, популяризу- вала думку й давала вказівки в справі підвищення бого- словських знань священнодіячів через пастирські наради, передплату відповідних часописів і обов’язково — органу УАПЦ і через інші форми, що їх винайде освітній відділ ВПЦРади. Крім організації шкільної підготовки церковних діячів, повинна провадитись і позашкільна підготовка їх, а для цього єпископ в окрузі, а священик у парафії повинні вибирати й готовити і виховати здатних вірних до цер- ковної роботи. 9) Великі Збори спостерігають ненормальне з’явище в житті деяких округ, де округові Церковні Собори по тих чи інших причинах скликаються не по модусу представ- ництва, що установлено канонами УАПЦ і ствердженим Статутом УАПЦ, цебто не по три представники від кожної парафії, а лише по три від кожного церковного району; тому надалі всі Церковні Соб