Мартирологія Українських Церков Т. 1

при всіх ОЦРадах. На жаль, не всі ОЦРади мають книжкові комори, а ще гірше, що навіть ті книжові комори, що вже є, не тримають тісного звязку з коморою ВПЦРади, не дають своєчасно відомостей про рух книжок, про потребу в книжках і т.д. Завдання завідателя коморою налагодити саме цей спосіб поширення книжки, зв’язавшись тісніше з завідателями округовими коморами, вивчити попит на книжки, аби вони не залежувались в коморі і т. інш. Має бажання книжкова комора допомогти парафіям і в справі придбання ними всіх речей богослужбового вжитку і про- сить у цій справі до неї звертатись. Сумною була доповідь завідателя фінансово-господар- чим відділом М.П. Кобзаря. Покриття боргів, оплата по- мешкання, господарчі видатки не дозволяють видавати допомогу працівникам Президії навіть в тому розмірі, що визначена до кошторису. І член Президії, що веде відпо- відальну роботу завідателя видавничою чи освітньою спра- вою, одержує допомогу з запізненням на цілі місяці в розмірі 30-40 карбованців. А Президія хоче дотриматись ствердженої 2-м ВПЦСобором системи витрат, аби на до- помогу працівникам не витрачати того, що положено на видавництво, чи на що інше. Ревізійна Комісія нагадує про те ж саме. Що робити? Де взяти кошти? Стан парафій, що є основним джерелом для поступлення коштів до Президії, теж тяжкий. Ще тяжчий матеріяльний стан священнодіячів. 367 Як візьмеш з них, коли й самі вони не мають? І все ж таки приходиться ще й ще нагадувати їм, що то їх обов’язок підтримати загальну церковну справу, ще й ще звертати їх увагу на дотримання певної системи ведення церковного господарства, відчитности, неприпускання заборгованости і т.д. Коли не заможність їх, то, принаймні, ретельність і свідомість нехай виявляється в цій справі, і Президія буде знати, що й вона, і всі члени Церкви зробили все, що могли, для спільного діла. Нехай голодними будемо, каже зав. фін. відділом, аби знали, що ми не самотні в праці, нехай мало Ви дасте, аби дали своєчасно. Не прийшлось членам Малих Зборів давати зауваг, по- рад і вказівок Президії. Ясні, змістовні, продумані доповіді потребували не обмірковання, а ствердження й переведення в життя. Відчувалось на Зборах, що Президія веде велику складну роботу відродження рідної Церкви, дійсно, розра- ховуючи кожний крок у цій роботі. Не докорити, а під- тримати — ото було завдання Зборів. З такою думкою й роз’їхались до своїх Церков члени Зборів. За таке відно- шення до Президії, закриваючи Збори, висловив подяку членам Зборів голова Президії. З таким побажанням вза- ємної підтримки і допомоги, закликаючи Боже благосло- венство на Збори звернувся до членів Малих Зборів ВПЦРади і Найпочеснійший о. митрополит Микола. Збори скінчились о 4-й годині 8 березня, на третій день праці. Подав архиєпископ Костянтин Малюшкевии «Церква й життя», ч. 1 (6). Харків, ВПЦР, 1928, стор. 49-51. 368 [47] ВЕЛИКІ МИКІЛЬСЬКІ ЗБОРИ ВПЦР 29 ТРАВНЯ — 1 ЧЕРВНЯ 1928 РОКУ Великі Микільські Зб