Мартирологія Українських Церков Т. 1

о — це свідчило про кінець життя обох офір... Тіла забитих були дуже змасакровані, Матушка Івана Швайка майже вся була поколота ножами, руки й ноги в неї поламані, живіт порізаний... Нещасна жінка вмерла від відпливу крови, а не від смертельної рани... Сам настоятель, крім ран на тілі, мав рани від стрілів. Перед убивством його в жорстокий спосіб бандити мучили й катували...». Після того жорстокого вандалізму, що його виявили польські бандити на особах священика Сергія Захарчука й прот. Павла Швайки, можна собі уявити, що могло ста- тися з тими священиками й дяками, що їх бандити силою забрали з собою до ліса, а саме: священиком Йосипом Кроткевичем, настоятелем парафії Майдан Сопоцький За- міського повіту (1. VIII), дяком Іваном Остапчуком, дя- ком Лаврентієм Серединським та іншими. Вони напевно в жорстокіщий спосіб замордовані по попередньому зну- щанні. Про це частинно може свідчити труп упровадженого бандитами до лісу й там замордованого дяка парафії Липини Білгорайського повіту, Дмитра Левицького, якого знайдено в такому стані: «Банда чисто польська, зорга- нізована, — писав про це б. настоятель Липинської па- рафії, прот. Олександер Кадій, також уже замордований бандитами, — зв’язала Дм. Левицького колючим дротом з руками назад, завела до лісу і там мучила в звірський спосіб. Врешті запхали йому рота мохом і голого кинули до води (плиткої калюжі), де він і закінчив життя...». Про мученичу смерть о. прот. Олександра Кадія, ко- лишнього настоятеля парафії с. Липини Білгорайського повіту, Консисторії подано такі подробиці. 11-го вересня ц. р. о 10-й вечора покійний о. Кадій молився в церкві, де 580 думав і заночувати. В цей час бандити, виломавши двері, увірвались до церкви, та страшенно катуючи, виволікли його на двір. На прохання о. Кадія дарувати йому життя бандити відповіли по-польському: «Україне будуєш шлях би цєбє трафіл, бендзєми в лєсє з тобон розмовлялі» й били його без милосердя, (а треба сказати, що о. Кадій українцем не був). Коли о. Кадій, стративши притомність, впав, його прив’язали до воза й тягнули безпритомного землею в глибокі ліси. Тепер люди бачили його в лісі з покрученими ногами й руками та виколотими очима... Разом з тим родину його до решти пограбували... Свою терористичну акцію, спрямовану проти Право- славної Церкви, поляки перенесли навіть на терен м. Хол- ма, катедри архиєпископа, куди духовенство щоденно приїжджає в своїх службових справах, щоб отримати від свого архипастиря ближчі вказівки для своєї духовної праці. Так на двірці в Холмі тяжко, до крови, побито свя- щеників Володимира Кошового (3. IX), Анатолія Бондаря (3. IX), Пилипа Середу (8. IX), а навіть на вулицях міста Холма нанесено образу словом священикові Йосипові Кун- деусу (12. IX), а чинно священикові Олександру Білецько- му (12. IX). Усе повище вказує на те, що поляки провадять пля- нову терористичну акцію переслідування й знищення пра- вославного духовенства, продовжуючи політику б