Мартирологія Українських Церков Т. 1

вих обставинах. о. КОНОНЕНКО ГРИГОРІЙ, священнодіяч УАПЦ у селах Лимані і Федунці на Полтавщині; нар. у с. Велика Багачка на Полтавщині; закінчив Полтавську духовну семінарію; 1929 — заар.; 1930 — зас. до 3 ув.; з ув’язнення не повернувся. о. КОНЦЕВИЧ ІВАН ( — VI. 1941), священик у с. За- бороні на Луччині; розстріляний більшовиками разом з двома синами. о. КОПИНЕЦЬ ОЛЕКСАНДЕР, священик УАПЦ у с. Полів- ці на Полтавщині; 1937 — заар.; з ув’язнення не повернувся. о. КОРНИЦЬКИЙ ВЕНЕДИКТ ( — 2. VII. 1943), свя- щеник УАПЦ у с. Губкові на Волині; спалений німцями разом з групою вірних. о. КОРОБЧУК ЛЕВ, священик у с. Вербиковичах на Грубе- шівщині; замордований польськими партизанами в час II світової війни. КОРОВАЙ ГРИЦЬКО, церковний діяч УАПЦ у Ромодані на Полтавщині; І. 1930 — зас. до 10 р. ув.; з ув’язнення не повернувся. КОРОТЯ ІВАН, хорист парафії УАПЦ у с. Полівці на Пол- тавщині; 1937 — заар. і вивезений з України; з ув’язнення не повернувся. КОРСУН ГРИГОРІЙ, діяч УАПЦ у с. Клюшниківці на Пол- тавщині; 1932 — за оборону церкви зас. до 10 р. ув.; на Україну не повернувся. КОСЕНКО АНДРІЙ, церковний діяч УАПЦ у с. Михайлівці на Полтавщині; 1929 — зас. до 10 р. ув.; покарання відбував над Білим морем; з ув’язнення не повернувся. о. КОСТАНОВИЧ ЄВГЕН ( — 22. VI. 1941), священик у с. Буцині на Волині; замордований більшовиками. о. КОСТАНОВИЧ РОМАН ( — 1941), настоятель парафії у Колодні на Крем’янеччині; розстріляний більшовиками. 964 о. КОСТЕЦЬКИЙ ІВАН, священик УАПЦ; загинув на за- сланні. КОТЕЛЕВИЦЬ АНДРІЙ (1890 — 1929), диригент хору пара- фії УАПЦ у Миргороді, а з 1927 — при Полтавському кате- дральному соборі; замордований у полтавській тюрмі. о. КОХНО МИКИТА (28. IX. 1895 — 1939?), протоієрей, священнодіяв УАПЦ; нар. у Лебедині на Чигиринщині; з 1902 — навчався у початковій і середній духовній школі при Печерській Лаврі, пізніше — у Київській духовній семінарії, учасник неле- гального укр. студентського руху; 1917 — закінчив юнкерську військову школу в Москві; повернувся на Україну і брав участь в укр. визвольних змаганнях; 1919-1920 — учитель, працівник «Про- світи», учасник відродження української Церкви; 1921 — учасник I ВПЦСобору; 1922 — висв. на свящ.; організатор укр. парафій на Черкащині і Київщині; священнодіяв у селах Мліїв і. Ташлик, у Єлисаветграді; 1925 — врятувався від розстрілу; 1927 — учасник II ВПЦСобору; 1927-1930 — керівник Єлисаветградської церков- ної округової Ради УАПЦ, постійно переслідуваний рад. владою; 1927 і 1930 — заарештований; з 1930 — ус. Городецькому на Уманщині; з І. 1932 — настоятель св. Софійського собору в Києві, з VI. 1932 — Воскресенського собору у Харкові, з весни 1935 — церкви у с. Солоницівці; 1 1. І. 1936 — заар.; 23. І. 1936 — зас. у Харкові до 3 р. ув.; ув’язнення відбував біля ст. В’яземської Хабаровської обл.; 1937 — зас. до додаткових 25 р. ув. без права на переписку; розстріляний в ув'язненні. КОЧЕРКЕВИЧ ІВАН (1887