Мартирологія Українських Церков Т. 1

собор св. Миколая на Печерську, який збу- дував гетьман І. Мазепа при кінці XVII століття. 22 травня 1919 р. — У Києві, в соборі св. Миколая при великому здвизі народу, відправлено першу Службу Божу з вжи- ванням української мови. Богослуження правив прот. В. Лип- ківський. • Українська православна громада утворила другу українську парафію в Києві, одержавши у своє користування св. Андріїв- ський собор. 16 червня 1919 р. — Згідно з розпорядженням польського міністерства сільського господарства і державних дібр у багатьох містах і селах Холмського, Люблинського й інших повітів, які потрапили під польську окупацію, були насильно націоналізовані українські православні церкви і їхнє майно, які стали власністю польської держави. 1003 Кінець червня - початок липня 1919 р. — На зборах у Софійсь- кому соборі ухвалено створити при цьому храмі третю українську православну парафію в Києві. Першим віруючим, який записався до неї, був мистець Юрій Нарбут. Радянська влада дала українцям дозвіл на користування собором, але Київський митрополит Наза- рій заборонив українському духівництву відправляти там служби. Всупереч забороні, св. Софійська парафія обрала собі причет у складі прот. В. Липківського (настоятель), о. о. Тарнавського і Грушевського та дияконів Дурдуківського і Недзельницького. • В той час настоятелем української парафії при св. Мико- лаївському соборі був прот. Н. Шараївський, а при Андріївському — о. С. Пилипенко. 12 липня 1919 р. — У день св. апостолів Петра і Павла українське духівництво вперше відправило богослуження в Со- фійському соборі. 23 липня 1919 р. — У св. Софійському соборі вперше відправ- лено літургію повністю українською мовою. • Місцеблюститель Вселенського патріярхату у Царгороді митр. Дорофей прийняв на авдієнції посла УНР в Туреччині проф. О. Лотоцького. Ціль першої і наступних розмов була — визнання Вселенським Патріярхом автокефалії Української Пра- вославної Церкви. б серпня 1919 р. — Більшовики замордували 17 монахів, серед них — ігумена Амвросія із Спасо-Преображенського монастиря біля Лубень. 19 серпня 1919 р. — У відповідь на скаргу на українців ро- сійських київських єпископів. Московський патр. Тихон написав лист, в якому закликав українське духівництво лояльно викону- вати розпорядження єпископату російської Церкви на Україні. Він обіцяв, що українські вимоги будуть задоволені на наступ- ному Всеросійському Соборі. 31 серпня 1919 р. — Українські війська здобули Київ. Прот. В. Липківський урочистою процесією з собору св. Софії зустрічав в’їзд до Києва Симона Петлюри. Того самого дня до Києва вступила Добровольча армія білогвардійського генерала Денікіна, і під їхнім тиском українські війська покинули столицю. З ними виїхали з Києва ряд українських церковних діячів, включно з прот. В. Липківським. До окупованого денікінцями Києва повер- нувся митрополит Антоній (Храповицький), який заборонив у священнослужінні всіх українських священиків, прот. В.