Мартирологія Українських Церков Т. 1

аві почав появлятися за редакцією В. Островського православний двотижневик «Наша бесіда». 13 лютого 1926 р. — ВПЦР за підписом митр. В. Липків- ського та інших членів Ради вислала меморандум Царгородсь- кому патріярхові Василію III, в якому протестує проти надання автокефалії Православній Церкві в Польщі й інформує про від- родження УАПЦ на Україні. Лютий 1926 р. — Органи ДПУ заарештували єпископів К. Малюшкевича, Ю. Жевченка, та І. Павловського. Після півтора- місячного ув’язнення у Харкові, їх звільнено. 1022 18 березня 1926 р. — У Харкові відбулося відзначення четвер- тих роковин відкриття Харківської парафії УАПЦ. Під час свят- кувань архиєп. О. Ярещенко порівняв митр. В. Липківського з Прометеєм, прикованим до скелі. 1 квітня 1926 р. — У Харкові заарештовано архиєп. Олек- сандра Ярещенка і того ж місяця вивезено до Москви, а звідти — на заслання в Ташкент. 13 квітня 1926 р. — У Харкові закрито св. Миколаївський собор УАПЦ. Вірні збиралися для молитов і богослужень у під- земному приміщенні собору. 27 квітня 1926 р. — У Харківському щоденнику «Комуніст» появилась погромна стаття С. Вінницького проти УАПЦ «Контр- революція під церковним прапором». У статті скритиковано митр. В. Липківського, архиєп. О. Ярещенка, В. Чехівського, архиєп. Н. Шараївського, єп. М. Борецького, протодиякона В. Потіенка. Квітень 1926 р. — До УАПЦ приєднався єпископ Юрій Про- копович, який перед тим був в юрисдикції Московської патріяр- хії. ВПЦР доручила йому керування Зінов'євською єпархією УАПЦ. Помічником єпископа став настоятель катедри прот. Іван Гулевич. • У Харкові заарештовано голову Харківської округової цер- ковної Ради В. Доленка. З червня 1926 р. — У Києві заарештовано голову ВПЦР протод. В. Потієнка. 17 червня 1926 р. — Делегація УАПЦ, в склад якої входив митр. В. Липківський, відбула зустріч з представником радянської влади, який домагався, щоб ВПЦР засудила архиєп. О. Ярещенка і протод. В. Потієнка та провела чистку «нецерковних елементів» в Церкві. Делегація заявила, що вона відмежовується від анти- радянських виступів будь-яких осіб, і що судити та усувати будь- кого має право лише Церква. Червень 1926 р. — Єп. Ю. Прокопович і прот. І. Гулевич зреклися сану, зробили в пресі наклеп на УАПЦ і видали владі деяких священиків. Згодом вони обидва були ув’язнені і загинули в радянських концтаборах. ЗО липня 1926 р. — У Києві ДПУ заарештувало митр. УАПЦ В. Липківського. I серпня 1926 р. — Радянська влада закрила канцелярію ВПЦР, конфіскувала всі її документи і заборонила її членам збиратися. З серпня 1926 р. — Митр. В. Липківського перевезено з київ- ської тюрми до харківської. II серпня 1926 р. — ДПУ примусило всіх членів ВПЦР під- писати заяву, що вони не будуть продовжувати діяльности Ради. 1-3 вересня 1926 р. — В Києві скликано нараду єпископів і представників ВПЦР, на якій на вимогу радянської влади ухва- 1023 лено пропозицію визнати гідними осуду митр. В. Липківського,