Мартирологія Українських Церков Т. 1

ї за усунення митр. В. Липківського від керівництва УАПЦ. Під тиском ДПУ кампанія ця поширилася на різні парафії Укра- їни. Дехто почав аргументувати, що шляхом усунення митр. В. Липківського можна буде врятувати УАПЦ від переслідувань. 5-6 червня 1927 р. — В Луцьку відбувся з’їзд представників українського національно-церковного руху Православної Церкви в Польщі з участю 565 делегатів з Волині, Полісся, Холмщини і Підляшшя, 8 українських послів і сенаторів та 200 гостей. Зав- данням з’їзду було обговорити шляхи до розмосковлення Церкви на західньо-українських землях, унезалежнення її від російської ієрархії та здобуття власного українського єпископа. Для пере- ведення в життя постанов у цьому напрямі, з’їзд обрав Україн- ський Церковний Комітет. 16-17 червня 1927 р. — В Почаївській Лаврі, з участю митр. Діонисія, відбулося Зібрання повітових протоієреїв Волинської єпархії і церковних діячів російської орієнтації для протистав- лення Луцькому З’їздові. Зібрання постановило, що богослужбо- вою мовою може бути лише мова церковно-слов’янська, закли- кало митр. Діонисія, щоб він припинив українізацію Служби Бо- жої та ухвалило просити польський уряд, щоб він заборонив діяльність Українського Церковного Комітету. 19 червня 1927 р. — Митр. В. Липківський відійшов від голо- вування в редколегії журналу «Церква й життя». 28 червня 1927 р. — Президія ВПЦР на своєму засіданні присвятила багато уваги проблемам, які продовжували існувати після проголошення поєднання ДХЦ з УАПЦ. 26-27 липня 1927 р. — Відбулась передсоборна нарада президії ВПЦР з участю митр. В. Липківського. 29 липня 1927 р. — Місцеблюстителем Московського патріяр- шого престолу став митр. Сергій. В той день Синод Російської Православної Церкви на чолі з митр. Сергієм оголосив декля- 1027 рацію про повну льояльність до радянської влади. Заяву льояль- ности підписали єпископи в юрисдикції Московської патріярхії на Україні — Звенигородський архиєп. Филип і Сумський єп. Кон- стантин. Проти цього кроку гостро виступили на Україні Глухів- ський єп. Дамаскин, Чернігівський архиєп. Пахомій і Прилуцький єп. Василій, тоді як Київський митр. Михаїл солідаризувався з новою церковною політикою митр. Сергія. 7 серпня 1927 р. — В. Чехівський виголосив промову у Софій- ському соборі н. т. «Один з обов’язків християнина в ділі під- готовки церковного життя до майбутнього Всеукраїнського цер- ковного Собору», в якій закликав вірних стати на захист митр. В. Липківського. 15 серпня 1927 р. — Митр. В. Липківський у листі до вищих представників уряду УРСР спростував обвинувачення в його ні- бито антирадянській діяльності та політичних злочинах. Він зая- вив, що не займається політикою і працює виключно для Церкви та просив про захист його громадянських прав і свободу вико- нувати обов’язки його церковного служіння. 16 серпня 1927 р. — Президія ВПЦР обговорила справу від- носин між рад. владою і митрополитом В. Липківським, зокрема у зв’язку з прилю