Мартирологія Українських Церков Т. 1

го митро- полита і екзарха РПЦ на Україні, Московська патріярхія не призначала більше своїх екзархів на Україні. • На Всесвітньому конгресі безвірників в Москві вирішено приймати в члени цієї спілки молодь від 14 років життя, а в ряди піонерів-безвірників — дітей від 6 років. • Радянська влада закрила єдину духовну семінарію в Києві, яка була в юрисдикції Обновленської Церкви. 1925-1930 роки. — На православіє перейшло кільканадцять тисяч лемків греко-католиків. 1929-1930 роки. — Багато релігійних громад на Україні та її діячів звинувачено в контрреволюційній діяльності. На численних 1032 судових процесах по всій Україні сотні священнодіячів засуджено на різні терміни ув'язнення. • Протягом цих років на Україні насильно закрито 347 цер- ков, 136 синагог і 50 інших молитовних будинків. 1 січня 1930 р. — Згідно з повідомленнями світової преси, в СРСР до 1930 року вбито 31 єпископа, 1600 священиків і 7,000 монахів різних Церков. В тюрмах і концтаборах перебувало 48 єпископів, 3,700 священиків, 8,000 монахів і монахинь. Початок січня 1930 р. — Уповноважений для справ Росій- ської Православної Церкви Г. Карпов і його відпоручник у Хар- кові Карін підготували резолюцію про ліквідацію УАПЦ, яку мав прийняти «надзвичайний Собор» Церкви. Проєкт резолюції було передано секретареві ВПЦР єп. М. Грушевському. 28-29 січня 1930 р. — У Києві, на вимогу ДПУ, відбувся «надзвичайний Собор» УАПЦ, на якому учасники його були зму- шені ліквідувати Церкву, як нібито контрреволюційну і антира- дянську організацію та складову частину Спілки Визволення України (СВУ). Одночасно припинено діяльність керівних органів УАПЦ: ВПЦРади і округових та районних Рад. Єпископи мусіли припинити своє керівництво округовими Церквами і перейшли на статус звичайних священнодіячів в межах своїх катедральних парафій. Після Собору радянська преса зображала рішення Собору, як «самоліквідацію» УАПЦ. Січень 1930 р. — Ус. Берестовенці на Полтавщині священики о. Тарасевич і о. Пітерський боронили місцеву церкву перед за- криттям, використовуючи всі дозволені засоби. Коли до села надійшло рішення про зняття дзвонів, на їхній заклик біля дзві- ниці зібралися сотні віруючих. Палицями, колами і голоблями вони боронили церкву та церковні дзвони перед наступом ко- муністів. • Харківська газета «Пролетарська правда» повідомила, що до одеського заводу «Червоний профінтерн» прибув вагон дзво- нів, знятих з церков Херсонщини. На вагоні був напис «Робіт- ники Херсонщини шлють дзвони з усіх церков на підсилення індустріялізації країни. Хай замовкнуть дзвони по всьому Радян- ському Союзі!». Дзвони мали бути перетоплені на запасні части- ни для тракторів. 1 лютого 1930 р. — При київському 1НО відкрито атеїстич- ний факультет. б лютого 1930 р. — Київська газета «Пролетарська правда» опублікувала велику статтю про «самоліквідацію» УАПЦ. Стаття кинула деяке світло на те, в яких умовах і під яким тиском відбувався «надзвичайний Собор». 12 л