Мартирологія Українських Церков Т. 1

1932 р. — 1930 року у Полтавському районі на 196 тис. населення було 35,082 особи, які належали до релігійних організацій. За два роки посиленої протирелігійної кампанії і терору, в релігійних організаціях залишилося 15,031 осіб. В той час з 46 релігійних громад залишилася 31. 10 квітня 1932 р. — У Варшаві, в митрополичому соборі св. Марії Магдалини висвячено архим. Полікарпа Сікорського на єп. Луцького. Великдень 1932 р. — Ус. Івашках на Полтавщині під впливом вірних самоліквідувався гурток Спілки войовничих безвірників і безбожницький гурток піонерів. На Великдень майже половина учнів не пішла в школу. У с. Марівці понад 20% піонерів говіли перед Великоднем. Вересень 1932 р. — Журнал «Молодой авангард» повідомив, що И. Сталін спеціяльним указом проголосив «безбожну п’яти- річку». Згідно з цим указом, до 1937 р. в СРСР мали бути лікві- довані всі релігійні віровизнання і різні зовнішні вияви релігій- ного культу. 1932 рік. — У Полтавському районі, згідно з радянськими даними, не залишилося ані однієї української парафії УАПЦ, зате ще було 20 старослов’янських громад (Московської патріар- шої орієнтації) і 2, що належали до архиєп. Ф. Булдовського. В той час старослов’янська Церква мала одного архиєпископа, 59 священиків і 18 дяків. • У Києві вдруге заарештовано настоятеля парафії св. Софії архиєп. К. Малюшкевича. 5 червня 1933 р. — Краківський часопис «І1и8Іго\уапу Кигіег Сосігіеппу» своєю статтею «Православні русифікатори на окраїнах і православ’я... під Краковом», розпочав організовану кампанію проти Православної Автокефальної Церкви в Польщі і митр. Діонисія. До цієї кампанії долучилося багато польських газет. 10 вересня 1933 р. — В Почаєві відбулася велична українська маніфестація. Тисячі маніфестантів домагалися українізації Цер- кви, української мови в богослуженнях та українського єпископа для Волині. Маніфестацію організувала Українська Парляментар- 1037 на Репрезентація Волині. На вічі промовляли посли М. Бура, С. Скрипник, М. Тележинський і сенатор І. Гловацький. 20 листопада 1933 р. — Найвищий Суд Польщі припинив незаконне відбирання православних церков та передавання їх польським католикам. Згідно з іншим джерелом, це рішення було винесене 12 грудня 1933 р. 1933 рік. — Органи радянської влади заборонили впускати до церков голодуючих селян. Не зважаючи на цю заборону, митр. І. Павловський і настоятель Воскресенського собору в Харкові прот. М. Кохно доручили впускати голодуючих до собору і орга- нізували їм допомогу. За це їх було заарештовано і винесено їм суворе попередження. • На Україні залишилося біля 200 парафій УПЦ. • У Києві органи радянської влади закрили св. Покровську, св. Софійську, Труханівську і Деміївську українські парафії. За- лишилися відкриті три парафії — Солом’янська, Благовіщенська і Успенська на Подолі. На єпископських катедрах залишилися три єпископи УПЦ: в Умані — єп. Карабіневич, у Вінниці — єп. Червінський, у Харкові — митрополит І. Павло