Мартирологія Українських Церков Т. 1

орстві зазнавала дедалі більших переслідувань. Священики були обтя- жені великими податками, за невиконання яких їх суворо штра- фували. За повстанську діяльність німці мстились на невинному населенні. • При Раді народніх комісарів СРСР створено Раду для справ РПЦ. • Українські православні парафії в Хорватії зазнали жорстоких переслідувань. Загинули священики о. Крижанівський і о. Мой- сеєнко. 13 січня 1944 р. — 3 Луцька виїхав до Варшави митр. Полі- карпа. На Україні не залишилось жодного єпископа УАПЦ. Лютий 1944 р. — За згодою митр ; Діонисія і архиєп. Палладія у Львові засновано парафію УАПЦ. її настоятелем призначено о. О. Попова. • Московська патріярхія призначила митрополитом Київським і екзархом Російської Православної Церкви на Україні росіянина Іоана (Соколова). 11 березня 1944 р. — В українській греко-католицькій церкві Преображення Господнього у Львові вісім священиків УАПЦ на чолі з о. Поповим відправили панахиду за спокій душі Т. Шев- ченка. Наступного дня така сама панахида була відправлена також в українській православній церкві. 11 березня — 8 квітня 1944 р. — У Варшаві в митрополичій залі засідань відбувся Собор єпископів УАПЦ під головуванням митр. Полікарпа. На Соборі було прийнято «Тимчасове Поло- ження про управління святої Української Автокефальної Право- славної Церкви» і створено Священний Синод, як виконавчий орган Церкви. За заслуги митр. Діонисія для української Церкви, 1055 Собор постановив, щоб єпископи поминали його під час бого- служень. 15 травня 1944 р. — У Москві помер на 77-ому році життя Московський патріярх Сергій. 1 липня 1944 р. — Ґестапо зробило обшук у церкві св. Юрія у Львові. 1944 рік. — Стараннями єп. Мстислава, вся ієрархія УАПЦ виїхала — перед наближенням більшовицьких військ — на Захід. Спеціяльним транспортом виїхали митр. Полікарп, архиєп. Ні- канор, архиєп. Геннадій, архиєп. Михаїл, сп. Григорій, єп. Пла- тон, єп. Володимир, єп. Сильвестер і єп. Вячеслав. Разом з ними виїхало також багато священиків з родинами. Транспорт єписко- пів і духівництва виїхав з Варшави до Криниці, з Криниці через Тренчин на Словаччині — до Братіслави, згодом до Кісінґену, Ґрацу і Марбурґу. В Марбурґу єпископи і духівництво з роди- нами жили у вагонах повні два тижні, переживаючи майже щодня бомбардування. Потім німці поділили транспорт і біля 140 осіб вислали до Бреслау, де вони перебували три місяці. В Марбурґу під час бомбардування загинув батько єп. Мстислава Іван Скрип- ник і сестра Зінаїда Танько з Полтави, а також дружина і дочка прот. Б. Яковкевича. • 3 відступом німців з України із складу єпископату УАПЦ під більшовиками залишився лише митр. Феофіл Булдовський у Харкові, старий і тяжко хворий, який невдовзі помер. Залиши- лися ієрархи Автономної Церкви: Чернігівський архиєп. Симон, Луцький єп. Іов, Білгородський єп. Панкратій, Полтавський єп. Веніямин і єп. Нікодим, який перебував у Почаївській Лаврі. Ще до закінчення війни помер єп. Нікод