Мартирологія Українських Церков Т. 2

а, подиву гідна, радянська армія покрилась вічною славою, розгромила гітлерівську Німеччину, спасла Европу від жахливого нацистського поневолення, а всі слов’янські народи від загибелі. Сповнились відвічні мрії всіх україн- ців: всі українські землі возз’єдналися з матір’ю, повстала завітна «соборна Україна», реальна, в братерському союзі з Москвою і з усіма радянськими народами, тому безпечна і життєздатна, з усіма можливостями для найкращого розвитку. Генералісимус Сталін ввійде в вічну історію як збирач українських земель. Тому від нас, західних українців, нехай 267 буде йому щира, сердечна подяка, бо нашого морального довгу супроти Радянської влади ми ніяк не зможемо спла- тити. Нам відомі дуже великі заслуги для возз’єднання укра- їнських земель Голови Ради Народних Комісарів УРСР Микити Сергійовича Хрущова. І йому за те хай буде ве- лика подяка від нас, західних українців. На цьому становищі ми, підписані, стоїмо, розуміємо його вагу і будемо на ньому стояти щиро та без усяких застережень. Маємо повне довір’я до Радянської влади, хочемо пра- цювати для добра нашої прославленої Вітчизни, бо коли Радянська влада стільки жертв понесла для нашого виз- волення, то чи поскупить нам чогось для нашого життя? Для думаючих ясно, що уніятська Церква, як уніятсь- ка, в цих нових наших умовах державного і народного життя являється як історичний пережиток. Коли ввесь укра- їнський народ об’єднався в один державний організм, то і його Церква мусить об’єднатися в одну Церкву — в свою рідну, незалежну від чужинецької кормиги, в Православну, що є Церквою наших батьків. Цей ідеал знаходив приз- нання у свідоміших кругах нашого народу вже за Польщі. На жаль, наші єпископи не зорієнтувались ні в політич- ній, ні в церковній нововитвореній ситуації, і хвиля життя перейшла їм понад голови, а ми лишились наче на розби- тому кораблі. Наша Церква опинилася в стані безвластя та дезоргані- зації. Це болюче відбивається на церковному нашому житті; довший час воно так не могло б бути. Тому ми, підписані, чільні представники з наших трьох єпархій, рі- шилися вивести нашу Церкву з стану анархії в стан консо- лідації для перетворення її в Православну Церкву і просимо одобрити цей наш почин. А саме, ми постановили очолювати Ініціятивну групу Греко-католицької Церкви по возз’єднанню з Православною Церквою. Психологія релігії — дуже делікатної натури, тому годі думати про моментальне перетворення нашої уніатської Церкви в Православну. На це треба часу, щоб зберегти честь священиків, щоб священиків переконати і перевихо- вати, вірних успокоїти і приготувати і т. ін. 268 Ініціятивна група, яка вже має більше однодумців у всіх трьох наших єпархіях, хоче приступити до реєстрації своїх однодумців, до видання відповідних книжок (вони у нас уже давніше, ще за Польщі, зладжені) і взагалі так повести діло, щоб було якнайменше борні і тертя (бо жер- тви в такій акції обтяжують акцію) та щоб не витворити «упі