Мартирологія Українських Церков Т. 2

єпископ Білгородський Апостольський Адміністратор Крижевацький +Ніль ( Саварин ) Єпископ Едмонтонський +Ісидор ( Борецький ) Єпископ Торонтонський +Андрей ( Роборецький ) Єпископ Саскатунський +Иосиф ( Шмондюк ) Єпископ Стемфордський + Ярослав ( Ґабро ) Єпископ Чікаґський +Іван ( Прашко ) Єпископ Зіґрітанський Апостольський Екзарх Українців в Австралії +Платон ( Корниляк ) Єпископ Кастрамартійський Апостольський Екзарх Українців в Німеччині + Володимир ( Маланчук ) Єпископ Епіфанський Апостольський Екзарх Українців у Франції +Йосиф ( Мартинець ) Єпископ Судацький Апостольський Екзарх Українців у Бразілії + Андрій ( Сапеляк ) Єпископ Севастопільський у Тракії Апостольський Візитатор Українців в Аргентині 277 +Августин ( Горняк ) Єпископ Гермонтитанський Апостольський Екзарх Українців в Англії +Иоаким ( Сеґеді ) Єпископ Іпсарійський, Помічник Крижевацький Опубл.: Благовісник Верховного Архиєпископа Візантійсько-українсь- кого (греко-руського) обряду. Кастельгандольфо біля Риму, 1967, стор. 159-63. ПАТРІЯРХ ИОСИФ СЛІПНИ У ТРИДЦЯТЬЛІТТЯ НАСИЛЬНОЇ ЛІКВІДАЦІЇ УКРАЇНСЬКОЇ КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ 13 квітня 1975 р. патр. Й. Сліпий виголосив у Соборі св. Софії в Римі проповідь з нагоди 30-ліття насильної ліквідації Української Католицької Церкви в Україні. Ви певно чули латинську приповідку, яка каже: «Іисипгіа езі шешогіа ргаеіегіїогиш шаіогиш» — Мило то згадувати перебуте лихо. Знаєте, що тому два дні, 1 1 квітня, минуло ЗО літ, як більшовицька влада виарештувала нашу церков- ну єрархію, а відтак і священиків і тисячі вірних. Нині, однак, не можна було інакше назвати цієї Служби Божої, як «за усопших». «Мило згадувати перебуте лихо» тим, хто перебув його, та все залишається тяжко тим, які ще досі переживають його. Але прийде час, що, так, як Христос підняв і оздоровив біснуватого, як це ви чули в сьогоднішній Євангелії (Мр. 9, 17-31), так оздоровить і нашу Церкву, яка терпить, страждає і в’ється з болю та яку називають мовчазною. Не є це замкнені уста, а є це уста повні зойків серед терпінь і страждань. Коли поглянути назад, коли так згадати тих ЗО літ — які прикрі, які важкі були це часи! Таке воно було небу- вале! Вправді і за царських часів була наша Церква пере- слідувана, опинилась була також серед мук-страждань, але це була лиш частина, на яку були звернені стріли. ЗО літ тому, хоч заповідалося на лихо, то все таки такого жор- стокого переслідування ніхто не сподівався. Який терор тоді напав на всіх! Спершу здавалося, що може можна буде якось нове лихоліття пережити. Приходили і міністри на розмови, 279 були дуже ввічливі. Та вже заповідалось на недобре, коли не дозволили під час похорону Слуги Божого Андрея взяти караван. Тоді я сказав, щоб священики понесли труну через місто і так відбувся похід. Водночас ішли перебрані енка- ведисти і військовики, щоб усе доглядіти. І справді вийшло все дуже спокійно, хоч і не було великого впорядко