Мартирологія Українських Церков Т. 2

оди цієї пропам’ятної дати 11-го квітня 1945 року, разом з духом Папи Пія XII поновно піднесімо протест проти всіх насильств, що їх допустилась червона Москва на наших землях. Протестуймо проти переслідувань наших братів, священиків, монахів, монахинь та мирян. Ці переслідування не перестали й не перестають від початку червоної влади на наших землях аж по ниніш- ній день. Вимагаймо волі нашій Церкві, включно зі звіль- ненням усіх переслідуваних братів наших за їхню віру в Бога. Вимагаймо направи усіх шкод, звороту здобутків наших батьків. Взиваймо ввесь християнський світ приза- думатись та послухати стогонів переслідуваних і мучених братів наших, і перестати бути байдужими до їхніх страж- дань. Невже ж у XX сторіччі ми зі страху будемо казати, гріючись біля вогнища: «Не знаємо тих людей, не знаємо про що говорите» (див. Мр. 14, 68; 71)? Хай наша молитва стане усильнішою, наша віра й надія на поміч Божу сильнішою, щоб день тієї спасенної хвилі був уже близький. Щоб нашій хресній дорозі і Голгофі був кінець, а до нас прийшов день Воскресіння, і щоб ми привітали початок нашого другого тисячоріччя зі сходом нашого сонця волі! Дано в Римі, в день Стрітення Господнього дня 15-го лютого 1985 року. Мирослав Іван Любачівський Верховний Архиєпископ і Митрополит 289 ЛІКВІДАЦІЯ УКРАЇНСЬКОЇ КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ В КАРПАТСЬКІЙ УКРАЇНІ ГОЛГОФА УКРАЇНСЬКОЇ КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ В КАРПАТСЬКІЙ УКРАЇНІ Про Голгофу Української Католицької Церкви в Карпат- ській Україні в 1944-1947 роках детально пише невідомий автор. Він був учасником або дуже близько стояв коло подій, які в тих роках відбувалися на Закарпатті. Коли німецька й угорська армії до полудня 27 жовтня 1944 р. відступили з Ужгороду, зірвавши всі мости й ви- садивши аеродром у повітря, після обіду того ж дня ра- дянська армія ввійшла до міста. Населення гробовою мовчанкою привітало нових окупантів і в серці плекало надії, що Закарпаття увійде до складу нової демократичної Чехо-Словацької республіки, як це заявляла чехо-словацька влада через радіо з Лондону. Незабаром прийшло й НКВС, зачалися масові арешти, грабунки й мітинги, влаштовувані політруками радянської армії. Дня 27 жовтня прибула до Хусту частина чехо-словацької влади, отже були великі на- дії на те, що Закарпаття буде належати знову до ЧСР, тим більше, що й радянські представники заявляли, що вони тільки звільняють Закарпаття від загарбників. Але коли на територію Закарпаття прийшов уже й чехо-словацький ле- гіон, більшовики перекинули його через Галичину на кар- патський просмик Дуклі, де дві третини того легіону й лягло головами. Тим часом більшовики почали проводити свої пляни, що опісля довели до насильного прилучення Закарпаття до УРСР. Генерал-полковник Мехліс і пол- ковник Тюльпанов захопили в свої руки всю владу. Дня 6 листопада в Ужгороді й на цілому Закарпатті обов’язково святковано «визволення», що його принесла 291 Червона армія. В Ужгородському театрі мала бут