Мартирологія Українських Церков Т. 2

двох приступити до моєї стули* і здивувався, як за ними приступили до мене майже всі з-під покрова новітнього Марса.** Колядкам не було стриму; акомпаніювала ж нам люта хуртовина надворі. Та нам байдуже. Колядували прити- шено, хоч дурні сльози лились. Січень тут найхолодніший, а палива у нас вже обмаль. Як тобі не важко, пришли через Мінцю сухарів і сушених овочів. Це дозволено. [Караганда, 1954] Поздоровляю з Колядою, обнімаю й цілую, твій Осип Опубл.: «Америка». Філадельфія, 25 грудня 1984 р., ч. 207. • Нашвидкуруч зроблений епітрахиль. •• Вояки УПА. 464 ЛИСТ УКРАЇСЬКИХ ДІВЧАТ ДО ПАПИ ПІЯ XII У 1954 р. українські дівчата з Закарпаття, які відбували ув’язнення в Донецькій обл., передали лист для Папи Пія XII через італійського священика о. Джованні Бреві, який повер- тався з радянського полону. Дорогий Отче! Коли вернетеся до Італії, то, будь ласка, перекажіть Святішому Отцеві, що наші церкви на Закарпатті позами- кано та що вічні лямпи перед кивотами у нас перестали горіти, бо наших священиків повивозили на Сибір. Однак ми надіємося, що вони скоро повернуть додому з вінцями мучеників на своїх головах і що в наших церквах знову залунає спів наших духовних пісень. Перекажіть Папі, що ми є греко-католиками і назавжди залишимось греко-ка- толиками, хоч би нас і вбили. Христос перемагає! Христос володіє! Христос наказує! На многі літа! Хай живе Папа Пій XII! Опубл.: Дж. Бреві. Руссія 1942-1953. Міляно, 1954, стор. 135-136; передр. з: Ісповідники віри нашої сучасности, стор. 167. 465 ПРО СМЕРТЬ СВЯЩЕНИКА АНАТОЛІЯ ҐУРҐУЛИ Вночі з 26 на 27 лютого 1980 р. в с. Томашівці Калуського р-ну спалено українського католицького священика о. А. Ґур- ґулу разом з його дружиною. Лист з України розповідає про їхню смерть. (Уривок). Напишу Вам страшну новину. Вчора ми похоронили ксьондза Ґурґулу і його жінку. Такого випадку ще ніхто не пам’ятає. Опівночі чогось загорілася хата і ніхто не видів. Усі люди спали, а коли Яніцький Степан увидів, то вже не було кого рятувати. Обидвоє згоріли так, що і голів нема, ні ніг, ні рук. Лишилося трошки м’яса, і то люди хоронили. Зробили дві труни і ці останки поскладали в труни. Нарядили їх у Камінному в церкві. Люди йшли до церкви, як до Божого . Гробу. Дуже то було страшно: на середині церкви дві труни наряжені. У хаті все згоріло. Діти ходили по тім згарищу, як сироти. Дуже багато було людей. Так ішли та їхали, що всі дороги були забиті. їхали люди з усіх сіл, міст. Ховали його три ксьондзи. У церкві був новий фелон, і ці останки зложили в нього і так хоронили. Плачуть усі люди з нашого села. Опубл.: «Свобода». Джерзі Ситі, 5 червня 1980 р. 466 РОЗДІЛ V ЛИСТИ Й ПОСЛАННЯ МИТР. ЙОСИФА СЛІПОГО З УВ’ЯЗНЕННЯ І ЗАСЛАННЯ ПОСЛАННЯ З СІЧНЯ 1947 На^Захід дійшли лише чотири листи і звернення митропо- лита Иосифа Сліпого з ув’язнення і заслання. Це — різдвяний лист з 1947 р., два листи з 1954 р. — з січня і березня та лист з л