Мартирологія Українських Церков Т. 2

и милосердя ближнім, накормлення голодного, на- поєння спрагненого, одягнення нагого, прийняття в дім подорожного, відвідання недужого і ув’язненого. Не буде 475 вже тоді жодної можливости якоїсь доповнюючої поправи і покути, ані милосердя і прощення. До праведників про- мовить найсправедливіший Суддя: «Прийдіть, благословен- ні мойого Вітця, осягніть царство приготоване вам від початку світа». А до грішників відізеться: «Ідіть від мене прокляті у вічний вогонь, приготований дияволові і його ангелам... І підуть ці на вічні муки, а праведні у вічне життя» (Мт. 25, 3-46). Вправді і тепер, кожна душа по смерті людини одержує свій присуд до неба або до пекла або до чистилища і має ще можливість доповнюючої поправи і покути, відбуття часової кари, але на Страшному Суді буде тільки небо і пекло і почує свій присуд і тіло, як співучасник душі в доброму і злому. Воно буде також прославлене або упо- дібнене до свого грішного стану. Присуд буде остаточний і Невідкличний в прияві всіх ангелів і святих і всіх гріш- ників і дияволів на щастя і радість, або на загибіль, без- граничний стид і сором перед усіми. Св. Церква унагляднює цю євангельську правду ширше і виразніше на Каноні Утрені і в Стихирах Мя’сопустної Неділі. Коли поставляться престоли і відчиняться всі кни- ги, себто об’явиться на зовні Божа всевидучість, в якій найдокладніше і найвірніше записані всі вчинки і гадки, добрі і злі кожного зокрема і всіх разом, тоді заридають грішники і заскрегочуть зубами. Який стид і ганьба буде палити їх лиця. Який страх і трепет огорне їх, який одчай і розпука. Всі найскритші і нікому невідомі тайни, всі вчин- ки, всі думки і замисли, про які знала тільки «одна рука», вийдуть на яву, як олива на воді. Не один, що уходив на цьому світі і за чесного і праведного, шанованого і по- важаного, покажеться найпідлішим мерзавцем і нікчемни- ком. Тоді стане явним, чому йому так добре велося, а праведні так страдали. І стане Христос судити всіх. Западе суд непомильний, неминучий, невідхильний і Невідкличний. Не поможуть ні виправдування, ні випрошування, ні хит- рощі, ні красноречиві оборони, ні заступництва, ні помочі, ні підкупи, ні слава, ні приязнь. Не оборонить ні батько сина, ні мати дочки. Неліцемірний суд, що не дивиться на гарне лице і привітливі слова, на плач, мольби і грозьби, не руководиться обманом і сваволею. Попливуть огненні ріки і унесуть з собою всіх грішників. Почуються невино- 476 симі зойки і проклони, може і всіх найблищих, рідних і знакомих. А понад усе, який проймаючий страхом гнів Христа і обурення, перед якими хотів би скритись за всяку ціну кожний грішник. Тай щоб ніхто не сумнівався, в цю правду і не було жодної двозначности, Христос закінчує: «Небо і земля минуться, а мої слова не минуться» (Мт. 24, 25)). Так воно Невідклично станеться чи кому це приємно, чи неприємно, чи годиться з тим, чи не годиться. На вся- кий випадок жодна сила перед тим Його не оборонить. Не зважаючи на