Мартирологія Українських Церков Т. 2

все те, стануть оправдуватися ті, що нині так легко і байдуже допускаються гріхів убивства, розпусти, чужоложства, очернення, пиянства і, що своїми вчинками зогиджують свої душі і гіршать дітей і старших. А гріхів справді більше ніж піску в морі! Може скажуть, що для християнської праведності настали такі несприят- ливі часи, і що жили в таких виїмкових умовинах? Але якраз такі важкі часи, кари і нещастя повинні були при- мушувати їх до застанови і опам’ятання. Бо кожної хви- лини може до них заглянути смерть і принести вічну за- гибіль. Тим часом навпаки, як багато легковажать собі свою вічність і допускаються найстрашніших гріхів, про які аж лячно говорити. І грязнуть вони в своїх пороках що раз глибше і глибше і притупляють і затовкають свою совість. Вони забувають, що Божі заповіді і Христова нау- ка проголошені не тільки на пригожі, легкі і мирні часи, але на всі без виїмку, які би вони не були. Св. Іван Зо- лотоустий завважує, що в початках християнства, християн- ське життя і християнська праведність були получені з іще більшими небезпеками і труднощами як коли небудь, з позбавленням майна, з вигнанням, із зненавидженням у поганському окруженні і жорстокими переслідуваннями з його боку за виповнювання християнських обов’язків, так що мусіли ховатися в катакомбах. А погани становили тоді подавляючу більшість і перевагу і мали всю власть у своїх руках! Християнин, що відказувався від відступни- цтва, від участи в поганських жертвах, грішних забавах, поганських безстидностях, підпадав вигнанню. Він мусів покидати батьківщину, тратити горожанське становище, терпіти голод і холод, переносити різні нещастя і недуги, ставати, як сказано вже мимоволі силою свого християн- ства, ворогом поганського середовища, не тільки чужих 477 людей, але густо-часто для своїх кревних і батьків. А скіль- ки тисячів і тисячів з них було засуджено відразу на жах- ливі муки і смерть. Саме Великий Піст, як сказано то час, коли з обов’язку треба застановитись над собою, над своєю душею, при- задуматись над своєю посмертною судьбою і вічністю. Це час, коли ще можна кликати до Бога пощади, помилуй, ослаби, остави, відпусти; день страшний помишляюще, душе моя побіди, подумай, чувай і молись; дай мені перед кінцем життя благоугодно Тобі послужити і заслужити Твоє царство. Ще час уйти жахливого присуду приготу- ванням до покаяння повздержанням від надмірної їди, від товщів і гарячих напитків, довшою і усильнішою молит- вою, щедрішими милостинями і жалем за образу Бога. Христос радо йде кожному каянникові на зустріч. Він же Бог покаяння, що прийшов на землю якраз тому, щоб дати можливість скрухи серця, візвати до покути і поправи. Якій безлічі грішників простив [він] їх провини і проступки і зробив їх великими святими! Простить і вам і освятить ваші душі. Треба лише, по належному приготуванні, в покорі склонити голову, пригнути тілесну і душевну шию, обтяжену множеством гріхів, і приступити до Нього в Тайні Покая