Мартирологія Українських Церков Т. 2

ду — у Валерія було побачення з матір’ю і братом — Закса викли- кали в кабінет начальника відділення, і Максименко ска- зала, що завтра він піде на будівництво (будувався новий корпус тюрми). Він відмовився, Максименко призначила сильнодіючий невролептик, при цьому сказала: «Запросиш- ся!» 564 Цікава справа: психічнохворим найсуворіше забороняє- ться працювати на горішніх поверхах, тим більше під силь- ною дозою ліків, але це не для радянських лікарів-кому- ністів. На другий день Закс попросив зняти йому ліки і сказав, що піде на будівництво тюрми, на що Максименко відповіла, що тиждень нехай попрацює так, на науку, щоб більше не заперечував начальству. За дві години після ви- ходу на роботу Валерія Закса не стало. Версія начальника тюрми і тих, що з ним: викинувся з даху шостого поверху нового корпусу тюрми. На даху в цей час був наглядач прапорщик Некледа і Валерій Закс. Те, що нібито В. Закс не бажав жити — підлий наклеп. Він був веселий після побачення з матір’ю і братом, потім рідні повинні були прийти за два дні, бо Валера замовив для мене овочі, і він чекав рідних. Натомість за два тижні після убивства Валери нач. ре- жиму підполковник Хабаров сказав мені, що інколи, коли в людини довгий язик, вона може потрапити в аварію, при цьому зухвало усміхнувся і запитав, як я себе почуваю. Вночі мене вивезли з Дніпропетровської тюрми. Ось адреси: Начальника 3-го відділення РБ ЯЕ-308: м. Дніпропетровськ, вул. Писаржевського, 8, кв. 29. Буткевич Неля Мих. Аґентки КДБ і провокатора мед. сестри Осіпової Діди: вул. Косіора, 18, кв. 36. Вірної сподвижниці Н. Буткевич лікаря Надежди Ку- черенко: вул. Гоголя, б. 1, кв. 26. Нині передаю майже повністю записаний допит в час так званої «розтормозки», коли мені в вену було введено 10 куб. см. кофеїни з барбамілом. На допиті були присутні нач. відділення ст. ляйтенант Н. М. Буткевич, нач. тюрми полковник Бабенко і представник УКДБ підполковник Ка- пустін. Уводила препарати медсестра Лідія Осіпова. Після того як вона ввела препарат, її попросили з кабінету, а Буткевич почала допит за заздалегідь складеним запит- ником. Буткевич: Чи розумієте ви, що ваше становище без- надійне? Ніякий Захід вам не поможе. 565 Відповідь : Я надіюсь на радянських лікарів. Коли мене вилікують, всі проблеми будуть розв’язані. Буткевии (подразнено): Відповідайте по суті. Відповідь: Але ж я не на Заході. Бабенко: Скажіть, якщо вас звільнять, що ви будете робити в себе дома? Відповідь: Жити й працювати. Капустін: Як зрозуміти «жити й працювати?» Відповідь: У мене дружина й дочка, от для них я й буду жити й працювати. Бабенко: Чи можна це зрозуміти, що ви не маєте на- міру займатися протидержавною діяльністю? Відповідь: Як може хвора людина займатися будь-якою діяльністю? Бабенко: Відповідайте на питаня по суті. Ви що, самі визнаєте себе хворим? На це є лікарі. Відповідь: Але ж я визнаний провідними психіатрами Союзу душевнохворим — такими, як Д.