Мартирологія Українських Церков Т. 2

вірю, що Ваш величезний авторитет зможе не тільки вирвати чергову жертву з лап катів — Ваш голос може підтримати в особі Йосифа Терелі і всіх гнаних дітей Вашої Греко-католицької Церкви. Сама я не належу до Католицької Церкви. За іспові- данням я — православна. І тим більше мені тривожно і страшно за Українську Греко-католицьку Церкву, яку може спіткати така ж доля, що й Російську Православну Катакомбну Церкву, жорстоко знищену в криваві роки сталінського терору. Моя батьківщина — Росія. І саме тому так хвилюють мене події на Україні, яка об’єднана з Росією однією долею, одним нещастям, одним болем. У хвилюванні й тривозі не тільки за життя Йосифа Терелі, але й за долю Української Греко-католицької Церкви і всього українського народу прошу Вас знову й знову: врятуйте Йосифа Терелю. 10 лютого 1983 р. О. Саннікова м. Москва Архів «Смолоскипа». Машинопис, копія оригіналу. Переклад з ро- сійської. 589 РЕПРЕСІЇ І СУДИ НАД УКРАЇНСЬКИМИ СВЯЩЕНИКАМИ І ВІРУЮЧИМИ СПРАВА СВЯЩЕНИКА МИХАЙЛА ВІННИЦЬКОГО На Захід дійшли два документи, які відносяться до справи ув’язнення о. Михайла Вінницького : вирок суду з 31 липня 1975 р. і скарга брата о. Вінницького — Ореста. У 1983 р. о. М. Вінницький закінчив свій термін ув’язнення. ВИРОК Ім’ям Української Радянської Соціялістичної Республіки 31 липня 1975 року. Народний суд Залізничного р-ну м. Львова в складі головуючого народного судді Хорунжике- вича В. І. народних засідателів Кабановой О.О. Крупа Б. М. при секретарі Кантонінської С. М. з участю прокурора Тур В. В. розглянула у відкритому судовому засіданні [у] м. Львові справу про обвинувачення Вінницького Михайла Ілліча, народження 14 жовтня 1926 року. уроженця села Гнатковичі, Самбір- ського р-ну Львівської обл., укра- їнця, гр-на СРСР, п/п, з освітою середньою, не одруженого, не пра- цювавшого, не судимого, прожи- вавшого в місті Львові по вул. Повітряній 121 особняк, звинуваче- ного по ст. 209 ч. 1, 138 ч. 2 КК УРСР. 591 ВСТАНОВИВ: Вінницький на протязі довгого часу суспільно корисною працею не займався, представляв себе за греко-католиць- кого священика. З 1956 року організував та керував релі- гійною групою, діяльність якої була поєднана з заподіян- ням шкоди гр-ці Новосад Г. Р. та посягненням на права громадян. Вінницький твердячи учасникам організованої ним релігійної групи, що він уніятовський священик та перетворивши свою квартиру, яка розташована в місті Львові по вул. Повітряній 121 в церкву, систематично не менш одного разу в неділю проводив збори групи, на яких проводив релігійні обряди та проголошував проповіді, в яких спонукав громадян дотримуватися посту, по декілька годин молитися, закликав дітей не поступати в комсомол, піонери, не читати літератури крім релігійної, не ходити в кіно, театр, в оприділені дні не дивитися передач по теле- баченню. Вінницький також закликав осіб, які відвідували ці зборища проводити тобто вербувати інших громадян в том