Мартирологія Українських Церков Т. 2

ить про те, що слідчі органи вели справу 605 Вінницького М. І., обминаючи закон, та недозволеними методами провадження свідства. Були зацікавлені у висліді справи і тому провели слідство однобічно, не з’ясувавши усіх обставин, що мають істотне значення для об’єктивого розслідування справи. (А тому у вироку суду цього факту не вказано). На судовому засіданні ніхто із сторони звинувачення не запитав Вінницького М. І., чи знає він законодавство? Але ж Вінницький М. І. на суді пояснив, що він вважає, що дітей він учив молитви й, сповідав за згодою та проханням батьків і самих дітей. І якщо суд з висновками мого брата згоден, то суд не мав підстави вважати мого брата за «особливу персону» і що його дії небезпечні для суспільства. Якщо ж суд вважає, що Вінницький М. І. не знає законів про відокремлення Церкви від держави та шкіл від Церкви, то ця обставина не давала судові [права] таврувати мого брата і ліпити ярлик «особливого», як це вказано у ви- рокові суду. Тому, що всяке несвідоме порушення закону не являє собою небезпеки. На вище сказаних підставах і з огляду на однобічне розслідування даної справи, я звертався із скаргами у по- рядку нагляду у прокуратуру СРСР до заступника началь- ника відділу для нагляду за розглядом у судах криміналь- них справ, а тоді до самого начальника для нагляду тов. Кудрявцева П. І., котрий не задовольнив моєї скарги. Мені було відмовлено в одержанні даної справи для дальшого оскарження. Мені дуже прикро, що мій брат відбуває по- карання, а прокуратура Залізничного району пересилає мені повідомлення (копію якого Вам висилаю), що за архівними даними прокуратури Залізничного району за 1975 рік Він- ницький М. І. не притягався до кримінальної відповідаль- ности. Правда, заст. начальника Управління установи ЯЗ 308/26 А. А. Храновський порадував мене своїм повідом- ленням (текст листа якого Вам висилаю) і в якому гово- риться про те, що мій брат Вінницький М. І. буде умовно звільнений і посланий на будови народного господарства. Але насправді дотепер мій хворий брат як відбував так і відбуває покарання без усякої надії на будь-яку поправу. Я прошу про видачу [з архіву] справи Вінницького М. І. для перегляду і внесення протесту на присуд Залізничного 606 нарсуду, який виніс вирок у справі Вінницького М. І. за неперевіреними даними, а справу Вінницького М. І. ор- ганами попереднього слідства ведено з порушенням соці- ялістичної законности. III. ОСОБА ПІДСУДНОГО Брат Вінницький М. І. досі не судився, служив у лавах Радянської армії, хорує на туберкульозу легенів у відкри- тій формі. Працював заготівником лікарських рослин до порушення справи, тобто до 16. І. 75 року. Отож твер- дження суду, що брат не займався суспільно-корисною пра- цею, не відповідає дійсності. З огляду на сказане, ПРОШУ: а) видістати [з архіву] кримінальну справу по звинува- ченні Вінницького М. І. з нарсуду Залізничного району м. Львова; б) опротестувати вирок з метою його с