Мартирологія Українських Церков Т. 2

ністичний режим на Україні загнав українського католика Петра Січка з сином Василем у концтабір. По три роки кожному. Але... це був тільки початок. Молодший син — Володимир, вихований на принципах християнської мора- лі, відмовився від служби в армії окупантів. КДБ довго не роздумувало: арешт і строк. Чи вийде молодий Січко на волю? Адже старший брат не повернувся з концтабору — йому продовжили строк ув’язнення. Не вийшов на волю і батько Січко, він заарештований, і КДБісти ведуть нове «слідство», і можна бути певним — український католик 658 Петро Січко одержить все те, що запрограмовано злочин- цями з КДБ. А в цей час «християни» субсидують і помагають зло- чинному режимові поширювати воєнну машину. Невже ні- хто не задумується над тим, що гроші, дані в кредит комуністам СРСР, у вигляді ракет і бомб полетять на голови наших же дітей, на голови многостраждального афганського народу, на голови всіх тих, хто виступає за мир і свободу. Всі оці брежнєви, Хрущови, Сталіни цинічно плюють на всякі зобов’язання і договори з вільним світом. Гельсінк- ська домовленість так і лишилася домовленістю на папері. Українська Католицька Церква як була, так і лишилась Церквою в підпіллі. Лише подумати — XX вік, а частина людства ісповідує Ісуса Христа таємно! Я ще не знаю, за що мене заарештують, а те, що вони мене заарештують і навіть уб’ють — цілком реальне. Два місяці тому підпол- ковник Михайло Михайлович Дзямко з обласного управ- ління КДБ Закарпатської области заявив: «Ми працюємо в білих рукавичках. Кінців ніхто не знайде. Трохи погала- сують на Заході і заспокояться». Ось обличчя «гуманних» комуністів. Для того, щоб залякати мене, 10 червня 1982 року був убитий мій молодший брат — Борис Тереля. Санкціонувало вбивство обласне управління КДБ Закар- патської области. Відразу ж після вбивства почався терор проти моєї сім!. Обшуки, наклепи, погрози... Моїй матері, Маргариті Глукар, кадебістські агенти заявили, що тепер черга на старшого. Що викликало таку ненависть і не- милість з боку КДБ до мене? Моя «вина» лише в тому, що я відкрито проявив спротив «властям» — ми з дружиною відкрито ходили в церкву (римо-католицьку, тому, що на- ша знищена). Починаючи з 1980 року, місцеві органи влади при допомозі агентів КДБ в рясах (православних свя- щеників і владик) почали свідоме знищення архітектурних пам’ятників України — і все під маркою боротьби з уні- ятством. Я декілька разів заявляв протести проти варварських дій Мукачівського єпископа Сави. Тільки за 80-81 рр. вла- дикою були знищені 24 іконостаси в церквах Закарпатської України. Цей «праведний» владика змушував священиків носити бороди! — який парадокс: у свій час московський цар Петро І змушував ці ж бороди стригти... 659 В 1980 році була спалена дерев’яна церква в с. Росош, Свалявського району, лишився фундамент, і дивом уціліла дзвіниця. Але відбудувати храм сільській християнській громаді власті не дозволили. Це довело до того, що 20 че