Мартирологія Українських Церков Т. 2

лікарнях). У черниць забирали релігійні видання і речі культу, пошитий ними священицький одяг, гроші тощо. Під час одного з обшуків, наприклад, зумисне поламали престол з Богоро- дицею. На Львівщині обшукали о. Оришкевича (Олесько), о. Чолія (Городок), у колишнього ченця, що мешкає у Зимній Воді під Львовом, відібрали всі гроші, навіть мідяки і т.д., і т.п. Якщо у Львові, Івано-Франківську та інших більших містах під час трусів поводилися трохи чемніше, то в селах каральні органи (міліція, прокуратура, КДБ) вели себе дуже брутально: здирали зі стін і топтали ногами образи, від- бирали і дерли документи про духовну освіту тощо. Дея- ким обшуканим не лишали протоколів обшуку, іншим не вписували у протокол багатьох відібраних речей. Тим часом пройшли суди над заарештованими. Львів- ський обласний суд у жовтні 1969 року засудив на три роки позбавлення волі за ст. 187-1 КК УРСР єпископа Греко-католицької Церкви о. Василя Величковського. Ва- силь Величковський до насильницької ліквідації Греко-ка- толицької Церкви був настоятелем (ігуменом) монастиря, був засуджений після війни за відмову перейти у право- слав’я, єпископський сан одержав таємно уже після лікві- дації Церкви. Арештовано його нібито у зв’язку з висвя- ченням двох молодих священиків і листуванням із закор- доном (очевидно, з Ватиканом). Слідство вів свідчий Львів- ської прокуратури Добровський. В. Величковський має по- хилий вік (близько 80 років*), в тюрмі у нього було два інсульти. У надрукованих у львівській пресі статтях про суд над Величковським в основному говориться про його діяльність під час війни, до першого засудження, і майже нічого кон- * Єп. В. Величковський у той час мав 65 років. 687 кретного про теперішнє звинувачення («під виглядом релі- гійних проповідей став зводити наклепи на радянську дійсність», «регулярно слухав радіопередачі з Ватикану, в яких містилися наклепи на СРСР і поширював їх серед населення, систематично порушував закони про відокрем- лення Церкви від держави і школи від Церкви, спекулював, привласнював великі суми грошей», «...у 1965-67 рр. Велич- ковський написав книжку „Історія чудотворної ікони Божої Матері Безнастанної Помочі”, в якій було чимало наклепів на нашу державу і суспільний лад... Він повчав одновірців чесності і справедливості. Він намагався доводити, що уніяти були якимись патріотами... З напоїв споживав пере- важно „Істру”, а своїх напарників по чарці частував менш добірними»). Отець Петро Городецький має приблизно 40 років, висвячений у греко-католицькі священики уже після офі- ційної ліквідації Церкви. Працював електрозварником на Львівському заводі автонавантажувачів, звідки його вики- нули за релігійну діяльність. Має двох малих дітей. Засуд- жений за ст. 187-1 КК УРСР теж, здається, на три роки позбавлення волі. У вересні чи жовтні 1969 року Івано-Франківський об- ласний суд засудив о. Бахталовського із Коломиї. Інфор- мацію про цей суд беремо із статті «Чорне сер