Мартирологія Українських Церков Т. 2

це» заві- дуючого кафедрою філософії і наукового комунізму Ів,- Франківського медінституту В. Кравця в газеті «Прикар- патська правда» за 31. X. 1969 року. На жаль, ця стаття, як і всі подібні, майже не містить об’єктивної інформації, зате багата на голослівні звинувачення типу «діяв Бахталовсь- кий по інструкціях імперіалізму (?), служив їм вірно». Не відомо, за якою статтею і на який термін засудили о. Бахталовського. Дізнаємося, що о. Бахталовський належав до тих греко-католицьких священиків, які не визнали рі- шень собору (т. зв. Львівського собору 1946 року) і за це був тоді засуджений. Тепер Бахталовського судили нібито за те, що він проводив з трьома підлітками уроки теології і богослужіння, а також за «проповіді антирадянського змісту», хоч із статті не видно, де ж о. Бахталовський ці антирадянські проповіді виголошував. Проповіді вилучені у нього під час обшуку разом з друкарською машинкою, магнітофоном, стрічками. Про позицію о. Бахталовського 688 на суді і про справжню суть його діяльності можна судити з такого абзацу статті В. Кравця: «Радянська держава послідовно дотримується Консти- туції СРСР, яка гарантує всім громадянам свободу совісті, свободу відправлення релігійних культів і свободу антире- лігійної пропаганди. Це всім відомо, а на суді Бахталов- ський заявив, що він, мовляв, „дезорієнтований” щодо ставлення держави до релігії і Церкви. Цією лицемірною заявою уніят хотів приховати свою ворожу політичну, антирадянську діяльність, видати її за... відправлення релі- гійних культів». Кілька слів про те, що «всім відомо». Всім відомо, що у нас законом заборонено тільки декілька сект, які вва- жаються шкідливими. Греко-католицька Церква не є сек- тантською, і її ліквідація офіційно пояснюється тільки волевиявом віруючих. Однак, згідно закону кожна громада, подавши заяву з двадцятьма підписами, має право відкри- вати молитовний дім і відправляти богослужіння в будь- якій вірі. З різних сіл Галичини неодноразово надходили такі заяви за багатьма підписами з проханням дозволити греко-католицьке богослужіння (наприклад, із села Мшани Городоцького району, із села Хоросниці Мостиського ра- йону на Львівщині). Але ці заяви незмінно клали під сукно. Існуюча думка, що до теперішніх переслідувань владою греко-католиків причетна Російська Православна Церква, підтверджується останнім часом тим що від церковних верхів з Москви (чи Києва) надійшла вказівка викидати з керівних посад навіть колишніх греко-католицьких свяще- ників, які під тиском у 1945-46 рр. прийняли православ’я. Наприклад: із Святоюрського собору у Львові викинуто отця Ратича, подібні заходи робиться там і щодо отця Юрика. Опубл.: «Український вісник». Самвидавний журнал з України. 1968, ч. 1. Париж-Балтимор, Вво. «Смолоскип» і ПУДФ, 1971, стор. 56-63. 689 УКРАІНЦІ-КАТОЛИКИ СТРИЯ ДОМАГАЮТЬСЯ СВОЇХ РЕЛІГІЙНИХ ПРАВ 1972 року 180 українців -кат о ликів Стрия вислали лист-скар- гу Раді у справах релігій при Раді