Мартирологія Українських Церков Т. 2

раці на Великій Україні, в Білорусії і Росії; організує Перший унійний з’їзд богословів у Велеграді на Моравії; завдяки його старанням у США створено укр. католицьке єпископство; 1910 відбув поїздку до Канади і США; 18. IX. 1914 заар. російською поліцією у Львові; ви- везений в Росію; перебував у Суздалі, Курську і Яро- славлі; III. 1917 звільнений з заслання; відвідав Москву, Петроград і Київ; у Петрограді скликав Синод росіян- католиків і назначив католицьким екзархом росіян о. Лео- ніда Федорова; у Києві зарядив будову укр. кат. церкви і назначив вікарієм о. Михайла Цегельського; 10. IX. 1917 повернувся до Львова; 3. XI. 1918 заар. поляками; 1921 відвідав ряд міст Европи, США і Півд. Америки; 1930 дістав параліж ніг; заснував журн. «Богословіє», ряд като- лицьких газет, установ, організацій; постійно виступав на захист українських християнських Церков перед урядами Польщі, згодом СРСР і Німеччини; автор багатьох науко- вих праць і статтей; помер у Львові. Патріярх і кардинал СЛІПИЙ (КОБЕРНИЦЬКИЙ- ДИЧКОВСЬКИЙ) ЙОСИФ (17. II. 1892 — 7. IX. 1984), ркп. 30. IX. 1917; кардинал; патріярх Української Като- лицької Церкви; нар. у с. Заздрість Терн, обл., теологічну освіту здобув у Духовній семінарії у Львові, 1912-14 нав- чався в Інсбруку, де здобув докторат богослов’я; 1920-22 продовжував студії в Римі, де одержав ступінь міґістра аґреґатус; з 1922 проф. догматики у Дух. семінарії у Льво- ві, а з 1929 її ректор, тодіж заснував на доручення митр. А. Шептицького Богословську Академію у Льв.; створив Бо- гословське Наукове Товариство (БНТ), започаткував ви- дання журн. «Богословіє»; 1935 найм. соборним крилоша- нином-архидіяконом, згодом — митратом; 1930 найм. дій- сним членом НТШ; 25. XI. 1939 назн. архиєпископом Сер- рейським з правом наступства на Галицький митрополичий Престол, 22. XII. 1939 тайно висвячений на архиєпископа Галицького і коад’ютора митр. А. Шептицького; 1. XI. 1944 став Галицьким митрополитом; 11. IV. 1945 заар.; III. 1946 зас. до 8 р. ув.; перебував у різних концт. в Сибірі, 102 Заполяр’ї, Мордовії; 1953 зас. на необмежений термін за- слання; 1957 знову зас. до 8 р. ув.; 1962 зас. на додатковий термін ув’язнення; перебував у Мордовії; 9. II. 1963 після заходів Апостольської Столиці і Папи Івана XXIII звіль- нений, виїхав до Риму; X. 1963 на II Ватиканському Соборі висунув домагання створення Патріярхату Української Ка- толицької Церкви; XII. 1963 назначений Верховним архи- єпископом УКЦ, став членом Священної Конгрегації для Східньої Церкви; 22. II. 1965 найм. кардиналом, 25. II. 1965 інстальований на кард.; 1975 проголошений патріархом УКЦ; 1976 відвідав Канаду і США, прийнятий през. Дж. Фордом у Білому Домі; відзначений почесним докторатом Лойоля університету (Чікаґо), Католицького університету Америки (Вашінґтон), унів. св. Павла (Оттава), УВУ й інш.; 1963-1984 збудував у Римі Український Католицький Університет з філіями у різних країнах, відновив журн. «Богословіє», ви