Мартирологія Українських Церков Т. 2

ирську роботу у с. Вульхівець; 17. І. 1957 насильно вивезений на примусові роботи в Казахстан; після реєстрації католиць- кої громади в Караганді, виконував відкрито обов’язки душпастиря; побудував нову католицьку церкву в Кара- ганді Казахської РСР, де й помер. Єпископ ХОМИШИН ГРИГОРІЙ (25. III. 1867 — 17. І. 1947), ркп. 18. XI. 1893; Станиславівський єпископ; нар. у с. Гадинківці Терн, обл., теологічну освіту здобув у Льво- ві; 1894-99 — на богословських студіях у Відні, де здобув ступінь доктора богослов’я; назн. другим сотрудником при катедральній церкві у Станиславові; з осені 1902 ректор Ду- ховної семінарії у Львові; 23. IV. 1904 назн. єпископом Станиславівським, 19. VI. 1904 висв. на єпископа; 11. IV. 1945 заар. у Станиславові; перебував у тюрмі у Львові, згодом у Києві, де був замучений. Єпископ ЧАРНЕЦЬКИЙ МИКОЛА (14. XII. 1884 — 2. IV. 1959), ЧНІ, ркп. 2. X. 1909; Апостольський Візитатор на Волині, Підляшші й Поліссі; нар. у с. Семаківці тепер Ів.-Фр. обл., теологію студіював у Станиславові, 1904-09 у Римі, де здобув ступінь доктора богослав’я; 1919 вступив до Чину оо. Редемптористів у Збоїськах, 16. IX. 1920 склав чернечі обіти; проф. у Малій семінарії у Збоїськах; 1926-31 на місійній роботі на Волині; стає настоятелем новостворе- 107 ного мон. у Костополі тепер Ров. обл., 1931 найм. Апост. Візитатором слов’ян візнатійського обр. в Польщі; 2. II. 1931 висв. у Римі на єпископа; 1939 назн. митр. А. Шеп- тицьким екзархом Волині, Підляшшя і Полісся; підчас Другої св. війни не маючи дозволу повернутися на Волинь, жив у Львові; брав активну участь в Єпархіальному Сино- ді; викладав філософію, психологію і мораль у Богослов- ській Академії; 11. IV. 1945 заар. у Львові; зас. до 6 р. ув. і 5 р. засл.; перебував у концт. в Інті і інш.; 1956 повернувся до Львова, де й помер. УКРАЇНСЬКІ КАТОЛИЦЬКІ СВЯЩЕНИКИ, МОНАХИ І МОНАХИНІ о. АБРАГАМОВИЧ АНДРІЙ, (1879 — ), студит; парох у с. Фльоринки, на Лемківщині; ув. в червні 1947 в Явожні, Польща. о. АНДРЕЙЧУК ПЕТРО (1880 — 1945), ркп. 1906; па- рох у с. Залуж на Лемківщині; замордований комуністами. о. АНТОНОВИЧ ЄВГЕН ( — 1973), парох у с. Бурканів від 1934; заар. 1945, вивезений на Сибір, повер- нувся в Долину тепер Ів. Фр. обл., де й помер. о. БАБІЙ ВОЛОДИМИР (1888 — ), ж., ркп. 1913; інст. 1925; парох у с. Лдзіне Льв. обл.; заар. 1940, виве- зений на Сибір. о. БАЛАГУРАХ ВОЛОДИМИР ГРИГОРІЙ (5. VII. 1909 — X. 1965), ЧСВВ, ркп. 21. V. 1936; нар. у Ста- ниславові, склав мон. обіти 1. V. 1927 в Крехові; з 1941 вікарій мон. у Кристинополі, з 1945 ігумен мон. у Ста- ниславові, коли й був заарештований; відбував ув. в Че- лябінську, повернувся в Зах. Україну, 1957 знову заар. і висланий на доживотне засл. в Челябінськ, де й помер, похов. у Ів.-Франківську. о. БАНДЕРА АНДРІЙ (1882 — 1941), ркп. 1906; по- льовий духовник УГА, активний учасник боротьби за укр. 108 державність в Зах. Україні; був у «Чотрикутнику смерти»; нар. у Стри