Мартирологія Українських Церков Т. 1

собі невірство, індиферен- тизм до Христової віри...» Але розвиток і творче життя Церкви з самих початків зустрі- чалися з серйозними перешкодами. Російська Церква на Україні вела проти УАПЦ безоглядну кампанію очорнювання і агітації серед духовенства і вірних. Комуністична влада, усвідомивши популярність відродженої української Церкви, дуже швидко за- реаГувала утисками, переслідуваннями, арештами, що тривали з більшою чи меншою інтенсивністю до 1930 року, коли глибоко знекровленій УАПЦ наказано «самоліквідуватися». Для ослаблен- ня Церкви влада підтримувала створену в 1924 році Діяльну Христову Церкву. Тяжко відбивався на житті УАПЦ і внутрішній нелад, деякою мірою спричинений послабленням традиційної ке- рівної ролі єпископів. Треба пам’ятати також, що життя відрод- женої УАПЦ проходило в умовах організованої владою бороть- би з релігією, шаленої безбожницької пропаганди і сіяння серед народу зневаги та ненависти до духовних осіб. Зрозуміло, що з огляду на такі обставини, про життя і діяль- ність УАПЦ не могло зберегтися багато матеріалів. Історик доби відродження не має у своєму розпорядженні послідовної і ви- черпної документації. Те що дійшло до наших днів — це мате- 231 ріяли, друковані в короткотривалому органі УАПЦ «Церква й життя» (1927-1928); документи, переслані архиєпископові Іванові Теодоровичу до США і представникові УАПЦ в Західній Европі Євгенові Бачинському; окремі матеріяли, які чудом збереглись у декого з вірних; дещо з листування і випадкові документи. Збе- рігся VII розділ «Історії Української Православної Церкви» ми- трополита Василя Липківського про відродження УАПЦ. Спога- ди учасників національно-церковного руху і очевидців подій цер- ковного життя 20-х і 30-х років доповнюють ці нечисленні архівні матеріяли. Деякі з цих матеріялів опубліковано в цьому розділі. 232 ЗАКЛИКИ, ЗВЕРНЕННЯ, ПОСЛАННЯ [ 37 ] ЗАКЛИК УАПЦ ПРО ДОПОМОГУ ГОЛОДУЮЧИМ У 1921 РОЦІ Всеукраїнський Православний Церковний Собор 1921 р. відбу- вався в час, коли Україну і сусідні землі охопила хвиля голоду. Щойно відроджена УАПЦ зареагувала на це лихоліття закли- ком до всіх людей світу, зокрема християн, спільними зусиллями допомогли голодуючим « відхилити ... страшну катастрофу». ДО УКРАЇНСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ ВСЬОГО СВІТУ ПРО ДОПОМОГУ голодним Люди, Брати! До Вас, до всіх без різниці віри й націо- нальности звертається з братерським закликом Українська Православна Церковна Рада м. Києва, керуючий орган Української Автокефальної Православної Церкви, боліючи всім серцем за нечуване в літописах людности горе своїх братів. Ще з того літа почала насуватися чорна хмара голоду на велику частину України — Запоріжжя та на сусідні області, а також у Росії на Поволжжя. Восени і з початку зими голод остаточно охопив ці країни, присудивши де- сятки мільонів людей до голодової смерти. Бракує сили переказу, немає фарб [щоб] змалювати страшні явища цього лиха. А що буде далі й подумати страшно.