Мартирологія Українських Церков Т. 1

його тяжкого стану недо- вір’я і обмежень його прав урядом; Президія ж могла стати на той ґрунт, що Митрополит своїм відношенням до уряду заважає праці Президії. — 3. Посеред вірних такі складаються враження, що, або Президія ВПЦР не хоче 349 підтримати Митрополита своїм авторитетом перед уря- дом, або Митрополит, не унормувавши своїх взаємовід- носин з державним урядом, шкодить церковній справі. — 4. Отже треба ще до 2 ВУ Собору унормувати взаємовід- носини поміж державним урядом і Митрополитом. В який спосіб? Треба чи то з церковної катедри, чи в на- лежній заяві до уряду з’ясувати абсолютну аполітичність Митрополита, виявити ясно і конкретно політичний сві- тогляд Митрополита; цю заяву повинна підтримати з свого боку Президія ВПЦРади через посилку до уряду окремої делегації. — 5. За посилку делегації промовляє досвід минулого: делегація в складі бувшого Голови ВПЦР В. Потієнка, архиєп. Олександра Ярещенка і його, Чехівського, мала минулого року авдієнцію у тов. Ба- лицького, завірила його в льояльності УАПЦ, дала певні Гарантії, які цілком задовольнили уряд і забезпечували УАПЦеркві легальне існування; тільки «архиєп. О. Яре- щенко, людина нервова, людина емоцій, не дотримав свого слова і цим пошкодив собі і всій Церкві; о. Митро- полит більш урівноважений, і коли делегація і на цей раз викличе довір’я уряду, то о. Митрополит не порушить умов». — 6. Коли б ця спроба спільними силами реабі- літувати Митрополита не вдалася, тоді вже всім було б видно, що похід проти Митрополита ведеться незалежно від Церкви й поза нею. З ВИСТУПУ ЄП. П. РОМОДАНОВА Тепер, коли Президія ВПЦР сама позбавлена довір’я з боку уряду, її виступ через делегацію на захист Митро- полита не буде мати ваги ні перед урядом, ні перед Церквою (?). Може Президія повинна була зробити більше в цьому напрямку, але, як голова Президії, свідчу, що в справах політичних посередництво представника Церкви не виправдовує гідности самої Церкви: ми можемо лише стукатися в двері, щоб найти способи для виправлення стосунків з урядом. Факт обвинувачення о. Митрополита є наочним фактом вини: маються по деяких пунктах об- винувачення матеріяли і в розпорядженні Церкви; тому реабілітація о. Митрополита може йти лише від нього самого; уряд не вірить словам, треба правоту (?) довести ділом, фактами, і коли це може зробити о. Митрополит, Президія ВПЦР буде з радістю вітати такий його крок. 350 УХВАЛА В СПРАВІ МИТР. В. ЛИПКІВСЬКОГО Констатувати, що поміж Президією ВПЦР з одного боку і о. Митрополитом з другого ніяких приводів до взаємних непорозумінь за весь час спільної праці не було, що Президія ВПЦР виконала свій обов’язок охорони особи Митрополита від будь-яких обвинувачень його в контр- революції, і що коли такі обвинувачення є, то вони мали місце поза Президією ВПЦР, і тому реабілітація о. Митро- полита залежить виключно від нього самого. З протоколу засідання президії ВПЦР, ч. 70/90, ЗО. VIII. 1927 р. — Передр. з кн.: І. Вл