Мартирологія Українських Церков Т. 1

асовський «Нарис історії Української Православної Церкви», том. IV, частина І, Н.Й.-Б.Б., УАПЦ у С1І1А, 1961, стор. 182- 184. 351 [46] ОГЛЯД ПРАЦІ МАЛИХ ЗБОРІВ ВПЦР 6-8 БЕРЕЗНЯ 1928 РОКУ Малі Збори ВПЦР 1928 року, про які розповідає у своєму огляді архиспископ Костянтин М алюшкевич, були першим зі- бранням керівного органу УАПЦ після II Всеукраїнського Цер- ковного Собору, на якому, на категоричну вимогу ДПУ, ми- трополита Василя Липківського було « визволено » від його ми- трополичих обов’язків, а на його місце обрано митрополитом Миколу Борецького. Період після Собору був черговою пере- дишкою для Церкви, що давало підстави для оптимістичних передбачень про можливість спокійно і без перешкод іти «шля- хом самопізнання і самовизначення, показувати віру не на сло- вах, а в ділах.., здійснювати основні принципи відродження на- шої УАПЦеркви...». Ці надії віддзеркалено у виступах учасників Малих Зборів, але одночасно в них згадується про численні труднощі, з якими доводилось зустрічатися Церкві в той ні- бито спокійний для її життя і розвитку час. 6-8 березня ц.р. [1928 р.] відбулись Малі Збори Все- української Православної Церковної Ради (Пленум). Малі Збори за статутом УАПЦ повинні скликатись щомісячно, але те, що складаються вони з представників від усіх Округових Церков (по одному, а від м. Києва 4) не дає змоги так часто їх переводити. Мала Рада вирішує всі питання, які передано на її ви- рішення Президією, слухає звіт Президії про її працю, про всі її рішення, про події в житті Церкви, приймає звіт, висловлює свої побажання і робить зауваження. Цього року засідання Малої Ради мало особливе зна- чення. Воно було перше після 2-го ВПЦСобору. Від Со- бору пройшло чотири місяці. Збори мали перевірити, як вплинули рішення Собору на життя Церкви, чи правдивий курс в церковному житті взяла Президія, оглянути й пере- вірити життя Округових Церков, а де треба, то й допо- могти. 352 Не всі округи прислали на Збори своїх представників. Засідання Малих Зборів відбувались в помешканні Президії ВПЦР. Праця Зборів зайняла три дні. В перший день Збори слухали доповіді з місць від представників Округових Церков. Характерною рисою всіх доповідей цього року є визначення тяжкого фінансового стану Округових Рад і священнодіячів. Це спричиняється в багатьох місцях до перебоїв в нормальному житті керівних органів, а ще тяжче відбивається на стані окремих парафій. Приємним явищем є піднесення справи благовістя і поши- рення справи відро дждення УАПЦ через заснування нових парафій. Не зупиняючись довго на всіх доповідях про стан Округових Церков, відмітимо лише деякі моменти з цих доповідей. Волинська Церква, перебуваючи без єпископа, занепала організаційно. На 14 березня скликає Округовий Собор для виборів єпископа і Округової Ради. Бердичівська, виправивши деякі хиби, налагоджує своє життя під керівництвом Всеч. архиєпископа Феодосія Сер- гієва і Президії Окрцеради. Тут, іменно на Берди