Мартирологія Українських Церков Т. 1

яючи надалі вжити заходів до виправлення де- яких хиб в житті Церкви, зокрема дати в інформаціях освітлення правдивого розуміння соборноправности, голо- ва Президії не міг не зупинити уваги Малих Зборів на зовнішньо-правному стані. УАПЦ не раз свідчила про своє цілковито лояльне і цілком згідне з заповітами Христа і апостолів відношення до держави. Це відношення дало їй легальне існування в державі. Але певні порушення прав- дивих норм відносин до держави завжди можуть привести до небезпеки позбавлення цієї леґальности. Не усунута та небезпека і тепер, оскільки не зліквідовано в Церкві ще неправдиве ставлення до держави. Те, що зроблено в цьому напрямку 2-м ВПЦСобором, очевидно ще не засвоєно всією Церквою, і хиби розуміння справи відносин до дер- жави і розуміння ухвал Собору ще мають місце. Застері- гала в свій час Президія членів Церкви проти неправдивого трактування деким із них ухвали Собору про визволення о. митрополита Василя Липківського від тягару Митро- поличого керівництва УАПЦерквою, як визволення не для Церкви потрібного, а для уряду. Застерігала і проти не- правдивого, нецерковного ставлення до держави взагалі, але цього застереження, очевидно, мало. Президія не об- слідувала детально дійсного стану речей з цього боку, але знає що тут виправляти хиби ще треба, і голос Малих Зборів в цій справі хоче почути. З дрібних, здається, але надто болючих для діячів Цер- кви питань голова Президії відмітив клопотання Президії в справі оподаткування священнодіячів. Клопотання це не дало реальних наслідків, а дало з’ясування, що кожен опо- даткований має право сам скаржитись на надмірне опо- даткування його сільрадою до райвику, чи й до ВУЦВКу, зазначаючи в скаргах свій дійсний матеріяльний стан, і всі потрібні відомості, щоб з них видно було надмірність оподаткування. Таке ж болюче питання — стягнення автор- ського гонорару за співи в храмах. Давно тягнеться ця справа, а й ще не з’ясована. Правопорадник УАПЦ в Хар- кові ще клопочеться й подає відповідні заяви то до НКВС, то до УТоДіКу, а тим часом на місцях окремі парафії по- різному виплачують цей гонорар. Закінчуючи свою доповідь, каже голова Президії, [що він] повинен зупинитися на тому, що протягом часу від 1- го до 2-го ВПЦСобору Церква наша оскільки була за- 361 хоплена творчою роботою, надхненним будівництвом, що майже не зважала на те, хто приймав участь у будівництві, чи відповідав матеріал будівлі, не рахувалася з технічними умовами, які потрібно було виконувати в будівництві. Усю свою увагу вона звертала виключно на те, аби будувати свою рідну українську Церкву на відповідному грунті, на тому камені, який поклав Господь наш Ісус Христос. Добу цю охарактеризував голова Президії ВПЦРади минулого складу всеч. єпископ Петро Ромоданів у доповіді 2-му ВПЦСоборові, як добу надхненного творчества, добу від- родження УАПЦеркви. І дійсно, протягом часу від 1-го до 2-го ВПЦСобору ми надхненною творчою працею збуду- вали перший поверх