Мартирологія Українських Церков Т. 1

рідної нам Української Автокефальної Православної Церкви. З часу 2-го ВПЦСобору почали будувати другий поверх. Але тут уже ніяк не можна обійти тих технічних умов, яких вимагає будівля: тут потрібно детально розглянути, що ми зробили, як зробили, прийняти до уваги все те, що стосується до будівлі другого поверху, розрахувати все і, так би мовити, самих себе пізнати. Отже настав час, аби цим шляхом, шляхом самопіз- нання, самовизначення пішла вся наша УАПЦерква, щоб надалі вона і її керівний орган вкупі з вищим духовним керівником Найпочеснішим о. Митрополитом дбали про те, аби шляхом поступового самопізнання й самовизна- чення показувати віру не на словах, а в ділах наших, здійснювати основні принципи відродження нашої УАПЦер- кви, не відступаючи від них і не припускаючи ні перекру- чування їх, ні збочення від них. Ідучи цим шляхом, наша УАПЦерква повинна гостро відчути потребу в добрих сві- домих, морально й політично чистих церковних пастирях, духовних проводирях вірної української автокефальної гро- мади, а тому повинна, поперше, зосередити пильну увагу всієї УАПЦеркви та її керівництва на підвищенні освіт- нього морального рівня духівництва, дбаючи, щоб наш священнодіяч був зразком для вірних у всьому, а не спо- кусою. Тому то так потрібно, щоб наша Церква як най- скоріше перевела й закінчила перевірку персонального складу духівництва. Маємо відомості, що деякі округи цер- ковні вже перевели перевірку, але протоколу перевірки ще не надіслали, наприклад, Роменська та Прилуцька. Деякі церковні округи неправдиво зрозуміли завдання перевірки духівництва. У наслідок перевірки одна церковна округа нагородила священиків протоієрейством, камілавками і т. 362 інш. Очевидно є потреба ще раз інструктувати Округові Ради. Подруге, усі свої сили УАПЦерква повинна покласти, щоб самопізнати, самовизначити себе й унормувати своє життя як з внутрішнього стану, так і з зовнішньо-правного. У стосунках до держави Церква наша повинна мати цілко- виту лояльність і повну аполітичність. Усе вищезазначене, а особливо, що стосується до зов- нішньо-правного стану нашої УАПЦеркви, Президія ВПЦР просить високошановні Збори прийняти до відома й обго- ворення і вжити заходів, аби запобігти ненормальному зовнішньо-правному стану нашої УАПЦеркви, який про- тягом майже всього існування нашої УАПЦеркви спричи- няється до поступового ослаблення її. Утворіть відповідні сприятливі умови, аби обсудивши, відкинувши й абсолютно не припускаючи того, що могло б викликати з боку уряду засторогу в порушенні законних норм взаємовідносин Церкви й держави, наша УАПЦ дій- сно пізнала себе, самовизначила свій правдивий шлях до Христа, Спасителя нашого, мала б змогу вільно поширю- ватися, підносити свою християнську свідомість і, єдна- ючись в любові поміж собою і з Богом підносити своє життя до воскресіння душі. В наслідок обговорення доповіді голови Президії Малі Збори допомогли Президії остаточно укомплектувати склад Презид