Мартирологія Українських Церков Т. 1

ійського народу. Вбачаючи в діяльності цієї церкви особливо небезпечне значення для рад. влади, ОДПУ-УРСР зажадало від окр- відділів: 1) Широко висвітлювати в політоглядах всі сторінки з життя і діяльности цієї церкви, звернувши особливу увагу на проповіді священиків, виголошувані в церквах. 2) Посилення антирелігійної пропаганди через округові ради безбожників. 3) Збільшення кількости с/о* з-посеред віруючих і при- тягання для агентурної роботи в ДПУ самих священиків. Беручи до уваги особливу важливість завдання, н а- к а з у є м о: Повідомити через райвиконкоми і зобов’я- зати з’явитися до окрвідділу (в розпорядження КРО) тих священиків вашого району Правда, ми цим інсур- гентам в рясах віримо мало, але для взаємоконтролю їхніх інформацій це крайнє необхідно. У розділі політогляду «церква і релігійні громади» пропонуємо вам щомісяця висвітлювати це питання. Нач. Лубенського Окр. Від. ОДПУ ( Двіанінов ) Нач. КРО Окр. Від. ( Юркін ) Нач. Учо-со Окр. Від. ( Скрипник ) Опубл. у кн.: «Український збірник», кн. 8, Мюнхен. Інститут для вивчення СРСР, стор. 142. ЦІЛКОМ ТАЄМНО ВСІМ ГОЛОВАМ СІЛЬРАД Окружний виконавчий Комітет від 16 жовтня за ч. 20 повідомив, що по маючимся в РВК відомостям український єпископ Липківський виїхав з Києва до Могилівської окру- ги. При з’явленню Липківського на терені Вашого села * сексотів (секретних осведомнтелей). 426 необхідно вжити міри гальмування до його пересування під видом перевірити документи, запитати округ та інше і разом з тим терміново сповістити РВК де затримано Лип- ківського, аби було можливо вжити відповідні міри догляду за роботою Липківського. Разом з виїздом Липківського виїхав з Могилівської округи уповноважений Синоду Пу- хальський, якому необхідно давати належну допомогу в пересуванню останнього по окрузі, ні в якому разі не за- тримувати його. Голова Райвиконкома Лупенко Секретар Мельник «Тризуб» ч. 21. Париж, 7 березня 1926 р., стор. 24. 427 [ 58 ] ПРОТОДИЯКОН ВАСИЛЬ ПОТІЄНКО ПРО ПОДІЇ 1926 РОКУ Серед переслідуваних під час наступу радянської влади на Українську Автокефальну Православну Церкву в 1926 році був і автор цього спогаду, протодиякон Василь Потіснко, у той час голова президії ВПЦРади. Він детально розповідає про цей пер- ший погром керівного органу УАПЦ. Розвиток української Церкви і широка її популярність не могли не звернути на себе увагу більшовицьких дер- жавних органів. Більшовики не сподівалися, що українці спроможуться збудувати таку свою Церкву. Коли вони дозволяли їй жити напочатку, то це було в плані їхньої боротьби проти Православної Церкви взагалі. їм треба було повалити авторитет Московського патріярха і роз- бити Церкву, ним очолювану. Тим то українська Церква, що відокремилася від Московського патріярха, відповідала їхнім плянам. Вони сподівалися, що з окремої української Церкви буде тільки шум, галас, а народ не підтримає її, і нічого страшного для них з тієї Церкви не буде. В