Мартирологія Українських Церков Т. 1

жодної дати, але вона була розповсю- джена в 1919 або в 1920 р. ВІДОЗВА ОБ’ЄДНАНИХ РАД УКРАЇНСЬКИХ ПРАВОСЛАВНИХ ПАРАФІЙ Ідіть же навчайте всі народи, хрестячи їх в ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа (Мт. 28, 19). Ідіть же по всьому світу і проповідуйте Єванге- лію всім народам (Мк. 16, 15). І явились їм (апостолам) поділені язики, ніби ог- няні, і сів на кожному з них. І сповнились всі Духом Святим, і почали про- мовляти іншими мовами, як Дух давав їм промов- ляти. Здумілися ж усі (люди) і дивувались, говорячи один до одного: чи не всі оце ці, що розмовляють, галілейці? Як же це чуємо власну мову свою в якій родились, парфяни й мідяни, еламіти й народи Ме- сопотамії, Юдеї, Кападокії, Понтії, Азії, Фрігії, Пам- філії й Єгипту, з країн Лівійських, що коло Кірінеї і захожі римляни, євреї і нововірці? (Діян. 2, 3-4, 7-10). Коли подасте незрозумілою мовою слово, як розуміється говорене? На вітер бо говоритимете (1 Кор. 14, 9). Коли ж не розумію значіння слів, буду тому, хто говорить, чужоземець, і хто говорить, чужоземець мені (1 Кор. 14, 1 1). Тільки ж у церкві краще мені п’ять слів промо- вити розумінням моїм, щоб і інших навчити, ніж десять тисяч слів чужою мовою (1 Кор. 14, 19). 52 1. Православні українці хочуть хвалити Бога й дякувати Йому в молитвах, як в Божих храмах, так і повсякчасно в щоденному житті своєю рідною мовою й керуватися в церковно-релігійному житті стародавніми обрядами та зви- чаями Української Православної Церкви. 2. Православні українці хочуть відродити устрій і звичаї стародавньої вільної української Церкви тому, що тоді увесь нарід, а не одне лише духівництво, як тепер, брало участь у всьому церковно-релігійному житті. Через це вони засновують свої парафії згідно з духом статутів стародав- ніх українських церковних братств, затверджених східніми патріархами. Ці братства самі собі обирали не тільки пан- отців, але й єпископів, для спільної й в згоді з народом церковної діяльности, сами правили церковною освітою, добродійністю і взагалі всіми церковними справами. 3. Виконувати богослужбові відправи і взагалі зверта- тись із молитвою до Бога своєю рідною мовою, право- славні українці мають певне і цілковите право згідно з Христовим заповітом апостолам, бо вони навчали всі на- роди на рідній мові кожного. Роблячи одправи Божої служби своєю рідною мовою, православні українці цим самим зовсім не чинять зневаги слов’янській мові, а тільки визнають, що ця мова малозрозуміла для більшости, як української, так і московської людности. Це давно вже визнали і вчені, і церковний уряд і давно вже кажуть про необхідність виправлення, або навіть перекладу богослуж- бових книжок мовою, яка була б зрозуміла людям. Але ж те, про що вестимуться у них балачки ще може сотню років, православні українці в себе переводять в життя те- пер, стоячи на основі Всесвітньої Православної Церкви, що ніякого народу не обмежувала в праві користуватись яко- юсь богослужбовою мовою. Тут