Мартирологія Українських Церков Т. 1

, сильно пошкодовані матеріяльно, а 9-ть священиків і 8-м дяків замордовано на смерть... Серед пошкодованих священиків багато є таких, що на них доконано терористично-бандитських нападів уже кіль- какратно, а навіть кількадесят раз. Так наприклад, на священика Петра Веремчука, настоятеля парафії Голешів Біло-Підляського повіту, тільки на протязі трьох останніх місяців доконано 5 терористичних нападів; на протоієрея Івана Антонюка, настоятеля парафії в Сухаві Холмського повіту — 8 разів; на священика Михайла Войтовича, був- шого настоятеля парафії М’ягке — 8 разів; на священика 577 Сергія Ящинського, настоятеля парафії Бабичі Білограй- ського повіту — 10 разів; на священика Феодосія Мін- чакевича, настоятеля парафії Горостита Холмського пові- ту — 14 разів; на прот. Андрія Древецького, настоятеля парафії в Отрочі Янівського повіту — 25 разів, при чому п’ять разів його дошкульно побито, а три рази в нього стріляли, й тільки чудом він спасся! І при кожному нападі на священика грабують його майно, а його самого б’ють та катують... Б’ють і катують також і священичих жінок та дітей... Взагалі є багато священиків, що їх не тільки матері- яльно пограбовано, але й тяжко зневажено й сильно по- бито. До них належать: священик Іван Олійник з дружи- ною (Замх Білограйського повіту), прот. Павло Швайка з дружиною (Снятичі Заміського повіту), що його потім за- мордовано (в Грабовці Грубешівського повіту 28. X ц. р.), священик Микола Зимовець (Бонча Красноставського пові- ту), священик Леонтій Глицький з сином дияконом (Ждан- не Красноставського повіту), священик Антін Каньовський з дяком Павлючуком (Довга Радинського повіту), прот. Каленик Луцюк (Красничин Красноставського повіту), прот. Іван Антонюк (Сухава Холмського повіту), протієрей Олексій Якута (Кульно Білгорайського повіту), і багато, багато інших... Прот. Олександер Кадій (нині вже покійний) так писав до Консисторії про напад на нього: «29. VII ц. р. о год. 1/2 3-ї пополудні банда напала на мене, в 200-250 метрів від хати побито мене моєю власною палкою до півсмерти й непритомности, стріляно в мене, ліву руку відбито, що не діє, та й права кепсько пише, ограблено з грошей в хаті, а документи знищено». Дня 16. VII ц. р. бандити доконали збройного нападу на священика Олексія Марцинкевича, б. настоятеля парафії Шевня Заміського повіту, віддаючи до ЗО стрілів через вікна до його помешкання. Ця сама банда ще в березні 1943 р. змушувала його виїхати з парафії, говорячи до нього по-польськи: «Якнайскорше звідси забирайся, бо як прийдемо другий раз, то буде тобі зле». Таких загроз маємо багато, наприклад: Довга Радинського повіту, Княжпіль Білограйського повіту, Майдан Соноцький За- міського повіту і багато інших. Ця сама польська банда доконала третього збройного нападу на священика Олексія Марцинкевича, що прибув з Шевні вже з іншої парафії для полагодження континґенто- вих справ, та його замордувала (13. IX. 1943 р.). 578 Дня 13-го ве