Мартирологія Українських Церков Т. 1

ИСКОП КОНСТАНТИНОПОЛЯ — НОВОГО РИМУ Й ВСЕЛЕНСЬКИЙ ПАТРІЯРХ Свята Православна Церква в Богом хоронимій Польсь- кій Державі, що наділена автономним церковним устроєм й управлінням, доводить свою твердість у вірі й горливість у церковних справах, просила Наш Святіший Апостольсь- кий і Вселенський Патріярший Престол поблагословити й утвердити Її автокефальний устрій, вважаючи, що в нових обставинах політичного життя, такий устрій один лише міг би задовольнити й забезпечити Її потреби. З любов’ю розглянувши це прохання, приймаючи під увагу приписи святих Канонів, які установляють, що «устрій церковних справ повинен відповідати політичним і громадським формам» (канон 17, IV Вселенського Собору, а також VI Вселенського Собору канон 38), а також апо- фегму Фотія які звучать: «Прийняти, що права, які торкаються церковних справ, а особливо справ парафій, повинні відповідати політичним і адміністративним перемінам» — аз другої сторони, коря- чись перед вимогами канонічного обов’язку, що накладає на наш Святіший Вселенський Престол піклування про Православні Церкви, які знаходяться в потребі; розгляда- ючи рівно ж факт, з яким згідна й історія (бо ж написано, що перше відділення від Нашого Престолу Київської Ми- 610 трополії й залежних від неї Православних Митрополій Литви та Польщі, а рівнож прилучення їх до Святої Мос- ковської Церкви наступило не за приписами канонічних правил, а також не дотримано всього того, що було уста- новлено відносно повної церковної автономії Київського митрополита, який носив титул Екзарха Вселенського Престолу), Наша Достойність й Святіші митрополити — Наші у св. Дусі улюблені брати і співслужителі, вважали обов’язком вислухати прохання, з яким звернулась до Нас Свята Православна Церква в Польщі й дати Наше благо- словення й затвердити Її автокефальний і незалежний устрій. У зв’язку з цим, ухвалюючи спільно з волі Духа Свя- того, Ми постановляємо: визнаємо автокефальний устрій Православної Церкви в Польщі й даємо Своє благосло- вення на те, щоб Вона віднині управлялась, як духовна Сестра, рішала свої справи незалежно й автокефально, відповідно чинові й з необмеженими правами інших Свя- тих Автокефальних Православних Церков, визнаючи своєю найвищою церковною владою Священний Синод, зложе- ний з православних канонічних єпископів в Польщі, на чолі, кожного разу з Головою своїм Блаженнішим митро- политом Варшавським і всієї Польщі. Щоб зберегти і канонічно довести єдність з Нашим св. Апостольським Вселенським Патріяршим Престолом, як рівно ж зі всіма автокефальними Православними Церквами, нагадуємо тут про обов’язок кожного митрополита Варшавського і всієї Польщі: повідомляти, відповідно чинові Святої Православ- ної Церкви про свій вибір і інтронізацію, засобом інтро- нізаційним, рівно ж Нашу велику Церкву Христову, як і всі автокефальні Православні Церкви-Сестри, зберігати все що відноситься строгого дотримання віри і побожности православної, а також всього, що на