Мартирологія Українських Церков Т. 1

у передати з Волинської єпархії парафії Рівен- ської области з наданням йому титулу «Рівенський і Кре- менецький». 3. Преосвященному архиєпископові Острозь- кому надати права напівсамостійного, під загальним керів- ництвом екзарха, включивши до складу Острозького єпископ- ства до 8-9 районів Рівенської области, за розсудом преосвя- щенного екзарха Західніх областей України і Білорусії. Про що послати (посилаються) укази для виконання згаданим у постанові преосвященним і намісникові Почаїв- ської Успенської Лаври архимандритові Пантелеймонові Рудикові, повідомляючи указами і преосвященних митропо- литів Ленінградського, Алеутського, Литовського і екзарха Західніх областей України і Білорусії. 28 березня 1941 р. Патріярший місцеблюститель Сергій м. Московський Завідуючий справами Московської патріярхії Сергій м. Московський 632 За відмову підпорядкуватися Московській патріярхії, па- тріяриіий місцеблюститель митрополит Сергій усунув ЗО. VI. 1941 р. архиєпископа Олександра з Поліської єпархії і перевів його в « стан спочинку». Архиєпископ Олександер відмовився прийняти це розпорядження, заявивши про це в листі з 19. VI. 1941 р. Перед ним стояв неминучий арешт, від якого його вря- тував вибух радянсько-німецької війни три дні пізніше. [107] УКАЗ МОСКОВСЬКОЇ ПАТРІЯРХІЇ ПРЕОСВЯЩЕННОМУ АРХИЄПИСКОПОВІ ПОЛІСЬКО-ПІНСЬКОМУ Слухали'. Пропозицію патріяршого місцеблюстителя та- кого змісту: До цих пір Пінсько-Поліська єпархія зали- шається в якомусь неясному стані. Преосвященний архи- єпископ Олександер веде з нами офіційне листування в справах єпархії, але до цього часу, в наслідок своєї хво- роби, не міг відвідати екзарха і взагалі не робить заходів, щоб, згідно з прийнятим у нас порядком, фактично при- ступити до молитовного єднання з екзархом, а через нього, і з Патріярхією. Така довготривала і настирлива хвороба не може, очевидно, не відбитися і на управлінні єпархією. І дійсно, на підставі наявних даних, наш указ про поми- нання представників Церкви в названій єпархії і до цих пір не виконаний, і поминання це здійснюється там згідно з якоюсь змішаною формулою, яка намагається зберегти і колишню автокефальну практику, і нібито не виступає про- ти указу патріарха. Подібна подвійність без сумніву вно- сить немалу плутанину в церковно-канонічну свідомість місцевого духовенства і віруючих, а нас змушує думати про необхідність доручити управління єпархією іншій осо- бі. Свого часу преосвященний екзарх Західніх областей назвав серед (осіб) достойних архиєрейства, між іншими, помічника Почаївської Лаври архимандрита Веніямина Новицького, який закінчив Варшавський богословський факультет. І щодо освіти, і віку, і деякого адміністратив- ного досвіду архимандрит Веніямин дає надію бути до- стойним управителем єпархії, особливо на правах напів- самостійного (на початку), при найближчому керівництві владики-екзарха. 633 У зв’язку з майбутнім призначенням архимандрита Ве- ніямина виникає