Мартирологія Українських Церков Т. 1

ати до митро- полита Олексія делегацію в складі архиєпископа Ніканора і єпис- копа Мстислава для переговорів про можливе усунення церков- ного розколу. їхня місія закінчилась успіхом : 8 жовтня три ієрархи підписали в Почаєві Акт поєднання Автокефальної і Автономної Церков. Одначе, проти цього Акта рішуче виступила група єпископів Автономної Церкви, на чолі з єпископом-москвофілом Панте- леймоном. Під їхнім тиском, який включав погрозу інтерве- ніювати перед німецькою владою, митрополит Олексій відкли- кав свою згоду на поєднання. Німецька влада із свого боку за- явила, що вона не визнає підписаної в Почаєві угоди (про це заявило гестапо архиєпископові Ніканорові після його повернен- ня до Києва). Єпископа Мстислава, якого німці вважали голов- ним ініціятором небажаного їм об’єднання, заарештували і кіль- ка місяців тримали в ув’язненні або під домашнім арештом. Чотири документи, які наводяться нижче, віддзеркалюють загальний розвиток подій, пов’язаних з короткотривалим по- єднанням Церков. [132] АКТ ПОЄДНАННЯ Року Божого 1942, жовтня 8 дня. Свята Почаївська Лавра. Ми нижчепідписані — Високопреосвященніший владика митрополит Олексій і представники Собору єпископів Свя- тої Української Православної Автокефальної Церкви, упов- новажені ухвалою Собору єпископів з дня 6 жовтня 1942 729 року в м. Луцьку, архиєпископ Ніканор і єпископ Мсти- слав, — склали цього Акта про наступне: Взявши під увагу, що існуюче поділення Православної Церкви в Україні на два напрямки фатально відбивається на житті Церкви та українського народу і деморалізуючо впливає на вірних — ухвалили прикоротити церковне роз’єднання на слідуючих засадах: 1. Визнаємо, що фактично Українська Автокефальна Православна Церква вже існує. 2. Українська Автокефальна Православна Церква має єднання з усіма Православними Церквами через Його Бла- женство, Блаженнішого митрополита Діонисія, що до Все- українського Помісного Собору являється Місцеблюстите- лем Київського Митрополичого Престолу. 3. Вищим органом управління Української Автокефаль- ної Православної Церкви до Всеукраїнського Помісного Собору являється Священний Собор Єпископів України, який керує церковним життям України через Священний Синод. 4. Священний Синод складається з п’яти старших єпис- копів України, а саме: Високопреосвященного Олександра, митрополита Пінського і Поліського, Високопреосвящен- ного Олексія, митрополита Волинського і Житомирського, Високопреосвященного митрополита Полікарпа, архиєпис- копа Луцького і Ковельського, Високопреосвященного Си- мона, архиєпископа Чернігівського і Ніженського та Ви- сокопреосвященного Ніканора, архиєпископа Чигиринсь- кого. Обов’язки Секретаря Священного Синоду, а також заступника неприсутнього члена св. Синоду виконує Прео- священний Мстислав, єпископ Переяславський. 5. Священний Синод на першій сесії розгляне всі пи- тання, зв’язані з поєднанням, як то — розподіл єпархій і катедр поміж усіма сущими єписко