Мартирологія Українських Церков Т. 1

українській армії. А потім пішов дуже високо, пішов по партійній лінії. Сидів у Берліні. Він нам багато допоміг у деяких речах. А його сестра була перекладачкою в Києві, 743 прекрасно говорила по-українськи. І по-моєму, то вона мені врятувала життя. Чи Ви були єдиним єпископом, якого переслідували німці? Щодо інших — знаю, що заарештували були на кілька днів владику Григорія у Вінниці. 1 Владико, на закінчення, чи могли б Ви сказати кілька слів загально про духовне відродження того часу? Це було відродження стихійне, масове — щось надзви- чайне. Я не був сам свідком віродження української Цер- кви 1921-го року до часу, коли її почали нищити. Але коли порівняти те, що описує митрополит В. Липківський, то видно, що відродження, яке ми самі переживали, в рр. 1941-43, було таке ж стихійне і надзвичайне. Я хочу на кінець розповісти про одну надзвичайну по- дію з мого архипастирського служіння на Україні, на по- чатках мого архиєрейства. Ця подія, мені здається, до кінця життя залишиться в моїй пам’яті. Надзвичайна подія, просто щось чудодійне. Село Рябці на Полтавщині, не- далеко від станції Полтава-Київська. Літо, липень місяць. Було оголошено, що відбудеться велике хрещення народу, особливо молоді. Це було над ставком. Один бік його, що від сонця, творив щось ніби амфітеатр, і там зібрались діти, молодь, навіть дорослі, які не були хрещені. У бага- тьох на руках малі діти. Хресних бракувало, так що нераз хресний батько і хресна мати були до 10-15 дітей. Зі мною два священики. Смеркає... Починають блимати зорі на не- бі, чудові полтавські зорі... Співає хор — переважно жінки — і відбувається незвичайна містерія. Читаються молитви з чину охрещення. Люди заходять у воду один за одним і їх поливають з глечика, опішнянського полив’яного гле- чика. Потім ми ходимо і мируємо охрещених. Було там понад 300 душ до хрещення. Того я ніколи не забуду: як буду замикати очі, переді мною завжди буде те чисте зоряне небо, і та дивна мі- стерія... «Українське православне слово», ч. 11-12. Бавнд Брук, Н. Дж., 1985, листопад-грудень, стор. 7-12. 1 Фактично, сп. Григорій перебував під арештом від кінця вересня 1942 р. до березня 1943. 744 НІМЕЦЬКА ОКУПАЦІЙНА ВЛАДА І УАПЦ РАННЯ НІМЕЦЬКА ДИРЕКТИВА ЩОДО ЦЕРКОВ І РЕЛІГІЙНИХ ГРУП В перші місяці окупації здавалося, що німецька влада ста- виться до Православної Церкви на українських землях з повною толерантністю і навіть прихильністю. Але, як видно з наве- деного нижче документу, німці з самого початку мали виразно окреслену політику супроти Церкви, зокрема УАПЦ. Коли існу- вання двох окремих Українських Православних Церков стало доконаним фактом, німці відразу почали фаворизувати Авто- номну Церкву на чолі з митрополитом Олексієм, який визнавав зверхність Московської патріярхії. [ 137 ] ВИЩИЙ СС І ПОЛІЦІЙНИЙ ПРОВІДНИК ГОЛОВНОКОМАНДУЮЧИЙ ПОЛІЦІЄЮ БЕЗПЕКИ І СД ч. звід.-2205/4І До СС- І ПОЛІЦІЙНИХ КОМАНД В (МІСТАХ): КИЇВ, ЖИТОМИР, МИКОЛАЇ