Мартирологія Українських Церков Т. 1

но багатьох нових єпископів і священиків, дозволено вільно відправ- ляти богослуження. Одначе, Російська Православна Церква на Україні була нічим іншим, як саме російською, єдинонеділимною, шовіністично-настроєною Церквою, яка не допускає жодного на- тяку на український національний дух в її житті і діяльності. Такою вона лишилась і по сьогодні. Єдиною ознакою якоїсь особливости Церкви на українських землях є те, що митрополит Київський і Галицький носить ще й титул патріяршого екзарха (вперше такий титул одержав у 1921 р. горезвісний митрополит Михаїл Єрмаков). Українська Православна Церква після закінчення Другої сві- тової війни ані формально, ані практично в Україні не існує. Можна припускати, що ідея рідної Церкви продовжує жити серед багатьох національно-настроєних вірних, але ці настрої силою обставин мусять ховатися глибоко в тайниках їхньої душі. Як уже показала історія, з приходом слушного часу національний елемент у Церкві на Україні швидко воскресав і починав розви- ватися навість після довгих років неволі. Це саме, треба вірити, станеться знову з приходом нового слушного часу. Але тим часом дійсність підказує православним українцям на батьківщині задовольняти свої духовні потреби єдиним можли- вим у теперішніх умовах способом — в рамках накинутої їм офіційної Церкви. 1 багато з них це й роблять. Денаціоналі- заційна політика влади, яка проявляється серед іншого в наси- ланні на Україну російського та іншого не-українського населен- ня, як також в широких русифікаційних заходах, не може не мати впливу на національний склад церковних громад в Україні. Серед них -явно є багато росіян, навіть таких, що не можуть забути термінів «Велика Росія», «Мала Росія» тощо; для них увесь Радянський Союз — це «русская земля». Але так само, як 773 панування в Києві російської мови не робить цього міста росій- ським, так і наявність чи подекуди навіть перевага росіян у цер- ковних громадах на Україні не є підставою вважати усі. ці гро- мади та П вірних чужими. В цьому контексті слід розглядати документи про пересліду- вання Церкви на українських землях, поміщені в цьому розділі. Майже всі ці документи писані первісно російською мовою, але на це є підстава: духовна особа чи віруючий, які пишуть цією мовою скарги чи протести, можуть надіятись, що вони принаймні дістануться до адресата і може будуть розглянуті, а написані українською мовою, вони відразу потраплять у кіш (з цієї самої причини багато українських правозахисник документів також пи- шуться російською мовою). Матеріяли цього розділу — це невелика частина існуючого архіву свідчень про переслідування Церкви і віруючих на Україні, які почались за Хрущова у 60-х роках і з меншою чи більшою інтенсивністю тривають донині. Атеїстичний режим, відданий принципові повного знищення релігії, бореться і проти офіційної Церкви та утискає її вірних, особливо на Україні, де, за всіма даними, релігійне життя збереглось і тримається найміцніше в усьому