Мартирологія Українських Церков Т. 1

Радянському Союзі. Велика частина цього розділу присвячена переслідуванням чен- ців і вірних славетної української православної святині — По- чаївської Лаври, яку всіма силами хоче, але не може ліквідувати влада ще з початку 60-х років. Боротьба Лаври за існування — це символ тяжкого випробування усіх православних християн в Україні, через яке вони проходять протягом останніх десятиліть. 774 [ 148 ] РАДЯНСЬКА ВЛАДА І ЦЕРКВА Радянська влада, проголошуючи на папері свободу сумління і використовуючи офіційно-санкціоновану Російську Православну Церкву для своїх пропагандивних цілей, все ж мас своєю оста- точною ціллю повністю викорінити релігію у підпорядкованій їй країні. 1975 року заступник голови Ради у справах культів при Радів Міністрів СРСР В. Фуров написав для членів ЦК КПРС звіт про стан Російської Православної Церкви в Радян- ському Союзі. Цей звіт свідчить, що влада пильно стежить за діяльністю Церкви, за її ісрархами та священнослужителями, виявляє стурбованість у випадках посилення релігійної актив- ности чи настроїв. Все це — щоб у відповідний час використо- вувати ці інформації для нових заходів боротьби з Церквою. Нижче наведено уривки із звіту Фурова, які стосуються України. ЛЬОЯЛЬНІСТЬ АРХИЄРЕЇВ РПЦ ДО РАДЯНСЬКОЇ ВЛАДИ НА УКРАЇНІ Категорія І: Архиєреї, які «на словах і на ділі» є льо- яльні до радянської влади, «не проявляють особливої активности в поширенні впливів православія серед населення» — митр. Сергій (Одеса), архиеп. Нікодим (Харків), архиеп. Григорій (Мукачів), архиеп. Аліпій (Вінниця), архиеп. Леонтій (Симферопіль). Категорія II: Архиєреї, які стоять на «льояльних пози- ціях до держави», «стараються активізувати служителів культу, церковного активу, ви- ступають за підвищення ролі Церкви в осо- бистому, сімейному і суспільному житті» — митр. Філарет (Київ), архиеп. Йосиф (Івано-Франківськ), архиеп. Дам’ян (Волинь), єп. Феодосій (Полтава). Категорія III : Архиєреї, у яких «в різний час проявлялися і проявляються спроби обійти закон про культи», «деякі з них релігійно консерва- тивні» — митр. Миколай (Львів), архиеп. Палладій (Житомир), єп. Сава (Чернівці). 775 ХАРАКТЕРИСТИКА ДУХІВНИЦТВА І ЦЕРКОВНОГО ЖИТТЯ Сучасне духовенство — своєрідна каста, престиж якої за останні роки упав не лише в суспільстві, але й серед віруючих. І тим не менше та каста все ще здібна форму- вати релігійний світогляд, підтримуючи сліпу віру в Бога, сіяти містику. На озброєння служителів культу поставлені не лише «священні» книги і «святоотцівські» праці і пере- кази, але й сучасна богословська література, в якій міс- тяться всі настанови по всіх питаннях пастирського слу- жіння, підходу до віруючої людини. Священик сьогодні займається вивченням психології віруючих. Розрізняють різні їх типи, до яких треба мати особливий підхід, свою методологію релігійного виховання і впливу. ... Відношення до духовних осіб має і цікаву супереч- ність: з однієї сторони їх треба скор