Мартирологія Українських Церков Т. 1

єва приїжджала спе- ціальна комісія розглянути питання про Лавру, в складі 16 осіб на чолі із замісником Уповноваженого у справах Ро- сійської Православної Церкви при Раді Міністрів СРСР Казазаєвим, котра не принесла ніякого полегшення ні християнами, ні монахам. Казазаєв намагався лише при- ховати свої брудні справи, які описані монахами Почаїв- ської Лаври. Діяв він дуже обережно і на вид навіть ласка- во. Його підручні, уповноважені із Києва (Гладаревський і ін.) поводились більш нахабно. Гладаревський вилучив усі прохання монахів Почаївської Лаври і всі рапорти Благо- чинного (під видом перегляду), в котрих були описані дії влади по відношенню до монахів, копії деяких із них ми прикладаємо до своєї скарги; до Гладаревського ми звер- тались багато разів, але наші прохання ніколи не задо- вольнялись, можна сподіватися, що він всіх їх знищить, щоб сховати свої брудні справи. Прохання відібрали, але душі не відберуть. Далі знищили стару Лаврську домову книгу, де теж видно, як ставили штампи масового вибуття, і завели нову книгу, до котрої вписано лише 23 особи. Останніх 25 монахів зразу, по від’їзді Казазаєва, поспішно 820 стали виганяти з Лаври. Вигнали ієродиякона Святополка (Рібацького), монаха Іова (Солянникова), Данила Яреми- чева. Монахи стали відмовлятись виходити з Лаври, а навпаки, вимагали і вимагають відновлення прописки. Але влада пішла далі, трьом вручили обвинувачення і на 26. XII. 1962 р. дали повістку на суд, знову обвинувачують у «порушенні пашпортного режиму». Суд не відбувся, тому що монахи виїхали до Москви прохати допомоги і захисту у святійшшого Патріярха, але, як відомо, святійший Па- тріярх про все це знає і нікому ще не поміг, його зусилля ніхто не бере до уваги. Так, у березні 1962 року комуністи по-звірячому повелися з намісником Лаври архимандритом Севастіоном, і ось до тепер Патріярх не може його ніде влаштувати, а комуністи не дають затвердити нового на- місника Лаври. Коли безвладдя, їм легше душити монахів. Ми просимо Вас, дорогі панове, розгляньте прохання християн нашої країни і прийміть резолюцію, щоб кому- ністи зупинили глум, щоб поновили монахів Почаївської Лаври хоч би за станом на 1962 рік, всім поновили про- писку і гарантували свободу особи [людини], яку вони проповідують. Ми в розпуці, від 1 січня обіцяють відібрати у Лаври частину корпусу для школи механізації, а де час- тина — там нічого не залишиться, допоможіть нам! ЗО. XII. 1962 р. Християни великої нашої країни : України, Білорусії, Молдавії і інших областей З 19 корпусів, зайнятих монастирем, залишилось лише 5. Мо- настир перебуває на межі ліквідації, монахинь примусово випи- сують і гонять із монастиря. Запечатали ігуменський будинок. Ігумена щоденно викликають до відділу КДБ, до Уповноваженого в райвиконком, вимагають «згоди» на закриття монастиря. Гро- зять засланням. 821 [153] ДО ОРГАНІЗАЦІЇ ОБ’ЄДНАНИХ НАЦІЙ, ГОЛОВАМ УРЯДІВ УСЬОГО СВІТУ, НАСТОЯТЕЛЯМ УСІХ ХРИСТИЯНСЬКИХ Ц