Мартирологія Українських Церков Т. 1

ірують у Бога, і тих, що в Нього не вірують, очевидно, є цілком не- можливим користати з п. З статті 26-ої Загальної Декля- рації і тому ми вимагаємо застосування, випливаючого з цієї статті права в УРСР та забезпечення від репресій за її впровадження в життя. Ми не просимо зміни ситуації тільки в нашу користь, а це тому, що ми визнаємо, що ті, які рішили не вірити в Боже Провидіння, мають на це право. Одначе, їхній при- вілей не сміє бути запереченням того самого права для тих, які стоять на протилежній позиції. Ми переконані, що це є основним принципом демократії, та, на нещастя, цей основний принцип відсутній в радянській системі. 5) Всі ці порушення Загальної Деклярації Прав Людини, ми переконані, являються наслідком колоніального статусу Української РСР та наслідком суворого підпорядкування 893 цієї республіки центральному урядові в Москві. Не зва- жаючи на те, що Україна є членом ООН та одною з перших підписала статут Організації Об’єднаних Націй, і не дивлячись на те, що вона має окрему Конституцію й окремі законодавчі й виконавчі органи, вона фактично поз- бавлена своєї національної окремішности й управляється центральним комуністичним урядом з Москви (стаття 15, п. 2 Загальної Декларації). Ми — ієрархія Української Православної Церкви про- симо Вас вглянути в справи, що ми їх порушили в цьому Меморандумі та вплинути на відповідні органи Організації Об’єднаних Націй, щоб вони зробили все, що в їхній ком- петенції, для забезпечення і охорони прав людини, що їх встановила Загальна Деклярація, як в Українській РСР, так і в усьому Радянському Союзі. За такі заходи ми будемо безмежно Вам вдячні. 12 квітня 1968 р. В пошані до Вас + Іоан, Митрополит Української Православної Церкви в США + Мстислав, Архиєпископ Нью-Йорку «Українське православне слово», травень, стор. 14-15. + Олександер, Єпископ Чікаґо ч. 5. Бавнд Брук, Н. Дж., 1969, 894 РОЗДІЛ XI СТАН І ВТРАТИ УАПЦ ТА ІНШИХ ПРАВОСЛАВНИХ ЦЕРКОВ НА ЗЕМЛЯХ УКРАЇНИ РЕЄСТРИ, СТАТИСТИКА 1913 — 1986 СТАН І ВТРАТИ УАПЦ ТА ІНШИХ ПРАВОСЛАВНИХ ЦЕРКОВ НА ЗЕМЛЯХ УКРАЇНИ Перша частина цього розділу збірника складається з іменних списків і статистики, які, часто краще, як слова, ілюструють з одного боку славну, а з другого — трагічну історію Української Автокефальної Православної Церкви в наше бурхливе століття. На жаль, цих матеріалів дуже мало. Українська Автокефальна Православна Церква відродилась і зростала в умовах безперерв- ної боротьби за існування. Її розгромлено в 1929-36 роках бру- тальними масовими репресіями з боку атеїстичної влади. У вирі насильства загинуло багато неоціненних матеріялів, включно із статистикою. Багато, можливо, й тепер зберігаються в архівах КДБ. Відроджена знову в 1941-42 роках УАПЦ теж зазнала не- легкої долі. Лише 2 роки могла вона діяти на землях України, а в останні місяці 1943 року — під терором німецької окупаційної влади. Статистичні дані з того періоду дуже спорадичні і