Мартирологія Українських Церков Т. 1

ими. о. ТАРАСЕНКО ПАВЛО (1887 — ?), священик УАПЦ; нар. у с. Обложки на Глухівщині; закінчив гімназію, учитель; 1924 — висв. на свящ.; 1930 — заар. і вивезений на Сибір; з ув’язнення не повернувся. о. ТАРАН ІВАН (1902 — 1938?), протоієрей УАПЦ, насто- ятель парафії св. Воскресенського катедрального собору в Пол- таві; член Українського Православного Братства в Полтаві; 1923 — висв. на свящ.; 1927 — учасник II ВПЦСобору; 1927-1929 — не зрікшись священичого сану, студіював фізику й математику на Московському університеті; IX. 1929 — заар. в Москві і зас. в Полтаві до 10 р. ув.; перебував у Далекосхідніх концтаборах біля Владивостоку, а згодом біля Хабаровська; загинув в ув’язненні. о. ТАРНАВСЬКИЙ ІВАН ( — VI. 1944), протоієрей УАПЦ у с. Глинськ на Рівенщині; розстріляний більшовиками. 981 о. ТАРНАВСЬКИЙ МАКСИМ ( — 1943), священик УАПЦ у с. Тудорів на Рівенщині; розстріляний німцями. о. ТАТОМИР ЮРІЙ ( — 19. V. 1965), священик УАПЦ; нар. на Поділлі; закінчив Кам’янець-Подільську духовну семіна- рію; з кінцем 1920-их — зас. до 10 р. ув.; покарання відбував на будові Біломорського каналу; 1943 — виїхав на Захід, пізніше — до Канади, де й помер. о. ТЕЛЕЖИНСЬКИЙ МИХАЙЛО ( — 1941), священик у Володимирі на Волині; колишній посол до польського Сейму; розстріляний більшовиками. о. ТЕЛІГЛОВ СЕРГІЙ ( — 1943), священик УАПЦ у с. Смоличів на Луччині; розстріляний німцями. о. ТЕЛЮК МИНА ( — 1930), священик УАПЦ у с. Чорна Гребля на Поділлі; замучений у гайсинській тюрмі. ТЕРЕЩЕНКО ПЕТРО, голова парафіяльної Ради собору св. Софії у Києві; з 1924 — член ВПЦР; 1929 — заар. і вивезений з України; з ув’язнення не повернувся. о. ТИМКІВСЬКИЙ ГЕННАДІЙ (6. II. 1876 — 5. II. 1970), священик УАПЦ; нар. у с. Ольшанці на Херсонщині; 1899 — закінчив Одеську духовну семінарію; 28. І. 1903 — висв. на свящ.; 1903-1930 — настоятель парафії біля с. Долинського, пізніше у с. Костромці на Катеринославщині; постійно переслідуваний біль- шовиками; з 1934 — в ув'язненні в Сибіру; після звільнення пра- цював в Сибіру, а пізніше на Донбасі; 1942 — настоятель св,. Преображенського собору в Єлисаветграді; 1943 — емігрував на Захід; жив у Зах. Німеччині, де й помер. о. ТОВКАЧ КОСТЯНТИН (1883 — ), діяч УАПЦ, голова Полтавської церковної округової Ради; закінчив Полтавську ду- ховну семінарію і юридичний факультет Харківського університе- ту; колишній священик російської Церкви, від якої відійшов в час революції; член Спілки полтавських оборонців; 1918-1919 — ген. суддя УНР; з 1920 — активний діяч відродження Української Православної Церкви; 1929 — заар. під закидом приналежности до СВУ; 20. IV. 1930 — зас. до 5 р. ув. з суворою ізоляцією; покарання відбував у Ярославльському політізоляторі, де й загинув. о. ТОКАР ОСТАП (1885 — ?), священик УАПЦ у с. Серединці на Гайсинщині; нар. у с. Карабелівці; закінчив Гай- синську учительську семінарію; 1922 — висв. на свящ.; 1930 — заар. і вивезений до Середньої Азії; з ув’я