Мартирологія Українських Церков Т. 1

знення не повернувся. ТОЛЧАНОВ, церковний діяч у Симферополі; 4. XII. 1922 — зас. до 5 р. ув.; з ув’язнення не повернувся. ТОМАЩУК МАКСИМ, співзасновник парафії УАПЦ у с. Радівцях на Поділлі; розстріляний більшовиками. 982 ТОМАЩУК ТАЇСА, член сестрицтва парафії УАПЦ у с. Ра- дівцях на Поділлі; розстріляна більшовиками. о. ТРОФИМОВИЧ МИХАЙЛО ( — 23. V. 1943), замор- дований польською поліцією у с. Бусько на Грубешівщині. ТРОФИМЧУК ЯКІВ ( — III. 1943), диякон УАПЦ у с. Седмярок на Луччині; розстріляний німцями. ТУПЧІЙ АНТІН, член парафіяльної Ради УАПЦ при церкві Квітки-Основ’яненка у Харкові; член ВПЦР; 1936 — зас. у Хар- кові до 4 р. ув.; покарання відбував у бухті Ногаєво, де й загинув. о. ТУЧЕМСЬКИЙ ВОЛОДИМИР ( — 19. VIII. 1943), протоієрей УАПЦ у с. Майків на Рівенщині; розстріляний нім- цями. о. ТХОРЖЕВСЬКИЙ ВІРОСЛАВ ( — 16. V. 1943), про- тоієрей УАПЦ; 1928-1932 — наст, парафії у с. Камень-Шляхет- ську на Поліссі, де перший впровадив українську мову в бого- служення; постійно переслідуваний польською владою; 1938 — наст, парафії у с. Листвини на Дубенщині, деякий час служив у с. Удрицьку на Рівенщині, звідки примушений переїхати до Вар- шави; 1941 — повернувся у рідне село Висоцьк на Поліссі; замор- дований більшовицькими партизанами разом з дружиною Вірою. о. ФЕДОСЮК ГАВРИЇЛ ( — 1941), священик у с. Вижва на Ковельщині; розстріляний більшовиками. о. ФЕДЕЛІН ОЛЕКСАНДЕР ( — 1931), протоієрей УАПЦ у с. Розсоша на Вінниччині; замордований більшовиками. о. ФЕДЕНІЙ ВАРСОНОФІЙ (1888 — 1926), протоієрей УАПЦ з м. Красна Розсоша; закінчив Київську духовну акаде- мію; 1921 — приєднався до УАПЦ; замордований більшовиками. ФИЛОНЕНКО ПИЛИП, діяч УАПЦ у с. Полова на Черні- гівщині; 1930 — вивезений з родиною в Архангельську обл.; на Україну не повернувся. ФІРКОВСЬКИЙ МОЙСЕЙ ( — 8. III. 1943), диякон УАПЦ у с. Варковичі на Дубенщині; розстріляний німцями разом з сином Юрієм. о. ХАНКО МАКСИМ (1885 — 1929), священик УАПЦ у с. Вергуни на Лубенщині; закінчив Лубенську учительську семіна- рію; 1921 — висв. на свящ.; розстріляний більшовиками у Лубнях. о. ХАРИТОНОВ МИКОЛА ( — 1933), священик УАПЦ; настоятель парафії у с. Красносілля на Кіровоградщині; після спалення церкви 1927 — переховувався у Кіровограді, де й помер з голоду. о. ХАРЧЕНКО ПРОКІП (1902 — 1923?), священик УАПЦ у с. Талалаївка на Ніжинщині; нар. у с. Данина, закінчив Ніжинську 983 духовно-вчительську школу; 1922 — висв. на свящ.; 1923 — заар.; з ув’язнення не повернувся. о. ХОДЗИЦЬКИЙ ДМИТРО, протоієрей УАПЦ; закінчив Київську духовну семінарію; 1921 — висв. на свящ.; працював у парафії УАПЦ на Солом’янці в Києві, пізніше — в Деміївці; 1928 — зас. до 10 р. ув.; ув’язнення відбував у більшості на Соловках; 1941 — важко хворий повернувся до Києва. о. ХОЛОД МИХАЙЛО, протоієрей УАПЦ, настоятель пара- фії УАПЦ у м. Тиврів на Вінниччині; X. 1931 — заар.; з ув’яз- нення не повернувся. о. ХОМІЧЕВСЬКИЙ МИКОЛА (