Мартирологія Українських Церков Т. 1

о відправило богослуження українською мовою в 56-ту річ- ницю смерти Т. Шевченка. На святі був присутній тихонівський єпископ Василій (Богдашевський), який очолив відправу панахиди по Т. Шевченкові. Рання весна 1920 р. — Українські парафії почали засновува- тись за межами Києва. ВПЦРада склала «Статут Спілки україн- ських парафій», в якому було накреслено організаційну структуру Української Православної Церкви. Радянська влада зареєструвала цей статут, і Спілка українських парафій здобула собі легальний статус в Радянській Україні. 5 квітня 1920 р. — Радянська влада наказала єпископові Назарію і ВПЦР негайно порозумітися в справі Софійського собору, а після відмови єп. Назарія виконати це розпорядження, доручила голові ВПЦР перевести українську парафію до великого собору св. Софії. 7-11 квітня 1920 р. ( Благовіщення , Страсті, винесення Пла- щаниці, Великдень). — Українські священики служили в Софій- ському соборі, не зважаючи на спротив російського єпископату в Києві. ЗО квітня 1920 р. — Згідно з розпорядженням керуючого Київською єпархією єп. Назарія, всі українські священики Києва були заборонені в священнослужінні. 5 травня 1920 р. — В Києві відбулася нарада пленуму ВПЦР, в якій взяв участь 31 її член. Нарада вирішила проголосити автокефалію Української Православної Церкви, прийняла відпо- відні резолюції у цій справі і звернення до українського право- славного громадянства. Резолюції і заклик опрацювали прот. В. Липківський, о. Ю. Жевченко, о. К. Стеценко, М. Мороз, Д. Краєвський, Г. Лященко й І. Тарасенко. 6 травня 1920 р., день св. Юрія Переможця. — Текст листа про автокефалію УПЦ прочитано у св. Софійському соборі. 7 травня 1920 р. — Київ зайняли війська УНР і союзної Польщі. ЗО травня 1920 р., Зелені свята. — У Києві відбувся з’їзд всіх українських парафій Києва і суміжних місцевостей. Біля 200 де- легатів привітали автокефалію УПЦ. Весна 1920 р. — У Лубнях закрито духовну семінарію, хло- п’ячу духовну школу і дівочу єпархіяльну школу. Деяких учителів тих шкіл заарештовано. б червня 1920 р. — Церковний з’їзд духовенства й мирян у Володимирі Волинському прийняв ухвалу про українізацію цер- ковного життя під Польщею. 12 червня 1920 р. — Червоні війська знову здобули Київ — цим разом уже на постійно. 18 червня 1920 р. — Радянська влада оголосила розпоряд- 1006 ження, що церковні та релігійні громади не мають прав «юри- дичної особи». Червень 1920 р. — У Києві видано першу друковану бого- службову книгу українською мовою — «Чин Літургії св. Іоана Золотоустого» у перекладі прот. В. Липківського. Літо 1920 р. — У Полтаві при Воскресенській церкві створено українську парафію і Полтавське церковне Братство. Полтавський архиєп. Парфеній Левицький почав відправляти богослуження українською мовою і заохочував до цього священиків. 19 серпня 1920 р. — До Полтави прибула делегація ВПЦР, в склад якої входили М. Мороз, прот. В. Липківський і о. Ю. Жевченко з метою приєднати до