Мартирологія Українських Церков Т. 1

о- ва), єпископа Антоніна (Грановського) у Москві та Катерино- славського єп. Агапита (Вишневського) залишились без успіху. Невдачею закінчилась і спроба кандидатів на єпископів — прот. Степана Орлика та о. Павла Погорілка — дістатись до Грузії, щоб одержати рукоположення з рук грузинського католікоса: далі Харкова їх не пустили більшовики. Початок жовтня 1921 р. — У Полтаві в катедральному Успенському соборі відбувся Церковний Собор Полтавщини, в якому взяли участь біля 600 делегатів — по одному священикові і по двох мирян від кожної парафії. Головою Собору був прот. Феофіл Булдовський, речником ВПЦР з Києва — О. Ярещенко, а делегатів російської орієнтації очолював прот. В. Зеленцев. Біль- шістю голосів делегати вирішили взяти участь у 1-му Всеукраїн- ському Православному Церковному Соборі в Києві. 3-10 жовтня 1921 р. — У Почаєві відбувся Єпархіяльний з’їзд духовенства і мирян Волині. Почесним головою З'їзду був сп. Діонисій, а діючим — прот. Ніканор Абрамович. До президії входили прот. Олексій Громадський, архим. Дамаскин, прот. Петро Табінський і учитель Михайло Кибалюк. Під час З’їзду прот. Ніканор Абрамович відправив першу Службу Божу в По- чаєві українською мовою і вперше не пом'янувши Московського патріярха. З'їзд ухвалив українізувати Церкву, видавати бого- службові книги українською мовою та поступово переходити на українську мову в богослуженнях. 3-25 жовтня 1921 р. — На Конгресі буковинської православ- ної дієцезії перейменовано «Буковинську Греко-орієнтальну Архи- дієцезію» на «Архидієцезію Православно-Румунську», а Буковин- 1009 ський релігійний фонд — на Фонд румунсько-православний. Про- ти цього кривдячого для українців рішення склав протест проф. Євген Козак, вимагаючи, щоб буковинську Архидієцезію назвати «Українсько-румунською», або тільки «Орієнтальною». 14 жовтня 1921 р. — У Києві у соборі св. Софії розпочався 1-ий Всеукраїнський Православний Церковний Собор. В Соборі взяли участь 472 делегати, з того 64 священики, з усіх великих міст України, а також з Поділля, Чернігівщини, Полтавщини, Волині, Слобожанщини, Одещини. Серед делегатів були акад. Агатангел Кримський і акад. Сергій Єфремов. Головою Собору обрано голову ВПЦР Михайла Мороза. Найважливішими спра- вами, які обговорювали делегати були — канонічність Собору, питання єпископату для української Церкви, організування УАПЦ. В Соборі не брав участи ані один єпископ. Екзарх Мос- ковського патріярха на Україні митр. Михаїл Єрмаков на Собор прибув, але відмовився висвятити єпископів для української Цер- кви. Шляхом таємного голосування переважаюча більшість деле- гатів висловилась за всесоборну висвяту єпископів і обрала прот. В. Липківського кандидатом на Митрополита Київського і всієї України. 23 жовтня 1921 р. — На 1-му ВПЦСоборі висвячено прот. В. Липківського на першого митрополита УАПЦ. Акт висвяти від- бувся в соборі св. Софії при участі тисяч вірних. Богослуження відправляли ЗО священиків і 12 дияконів. Висв