Мартирологія Українських Церков Т. 1

рафій. Березень 1921 р. — Відбулося зібрання українських парафій Києва і Київського повіту, в якому взяло участь 150 делегатів. Учасники зібрання відкинули втручання в справи української Цер- кви російського єпископату на Україні й екзарха Московського патріярха митр. Михаїла (Єрмакова). 18 березня 1921 р. — Згідно з договором в Ризі між Польщею і радянським урядом, Волинь, Полісся й інші українські землі з православним населенням залишались під Польщею. Під поль- ською окупацією опинилося 1411 православних парафій. У Во- линській єпархії з переважаючою більшістю українського насе- лення було 760 парафій, в Поліській — 298, у Варшавсько-Холм- ській — 65. В інших єпархіях більшість населення становили православні білоруси. Травень 1921 р. — У Києві відбувся Київський губерніяльний Собор, в якому взяло участь понад 400 делегатів з різних частин України. Собор схвалив діяльність ВПЦР, підтвердив автокефа- лію УПЦ, відкинув рішення лютневого Собору російських єпис- копів на Україні, не визнав екзарха Московської патріярхії на Україні митр. Михаїла, обрав архиєп. Парфенія Київським ми- трополитом і вирішив скликати в Києві Всеукраїнський Церков- ний Собор УАПЦ 14 жовтня. Архиєп. Парфеній на Собор не прибув. Червень 1921 р. — Синод єпископів на Україні в юрисдикції Московського патріярха вислав делегацію до Полтавського архиєп. Парфенія. Під загрозою відлучення від Церкви, він склав заяву, що зрікається української Церкви, пориває зв’язки з ВПЦР і не приймає вибору на Київського митрополита. • Єп. Антонін (Грановський), який жив в Москві, спочатку погодився, але потім відмовився від прохання ВПЦР приїхати до Києва і очолити українську Церкву. 13 червня 1921 р. — Всеросійський ЦВК оголосив декрет про 1008 заборону навчання релігії в школах, про обмеження проповідей та умови користування будинками церков. 1 липня 1921 р. — Польський уряд визнав за Крем’янецьким єпископом Діонисієм право канонічної юрисдикції в межах Во- линської єпархії під Польщею. 8 вересня 1921 р. — Єп. Діонисій благословив до вжитку пере- клад Служби Божої на українську мову проф. І. Огієнка. 28 вересня 1921 р. — За згодою польського уряду, Москов- ський патріярх Тихон призначив у Польщі екзархом Московської патріярхії українця архиєп. Юрія Ярошевського. Архиєп. Юрій створив Вище Церковне Екзарше Управління на базі широкої автономії і розв’язав російську «Церковну Раду в Польщі» на чолі з Н. Серебренниковим, яка хотіла захопити церковну владу в Православній Церкві. ЗО вересня 1921 р. — У таборі полонених українських вояків у Олександрові Куявськім у Польщі за редакцією о. Петра Білона почав появлятися «Релігійно-науковий вісник», який визнавав над собою церковну владу УАПЦ в Києві. Літо 1921 р. — ВПЦРада вживала всіх можливих заходів, щоб здобути єпископат для Української Автокефальної Право- славної Церкви. Звернення в цій справі до Полтавського єпископа Парфенія (Левицького), Єлисаветградського сп. Олексія (Бєлік