Мартирологія Українських Церков Т. 1

ня 1922 р. — У Києві заарештовано архим. Тихона, ієром. Інокентія і благочинного Серафима з Михайлівського мо- настиря. їх звинувачували у затаєнні монастирських коштовнос- тей. У той самий день в Москві заарештовано патр. Тихона. Травень 1922 р. — 3 ініціятиви радянської влади, у Москві відбулись збори групи священиків в яких взяли участь також єп. Антонін Грановський і єп. Леонід. На цих зборах було створено нову церковно-адміністративну організацію — Вище Церковне Управління (ВЦУ) «Живої Церкви». Невдовзі ця Церква поши- рила свою діяльність і на Україні. Багато російських єпископів, які відмовилися визнати «Живу Церкву», були розстріляні, ув’яз- нені, або заслані. 4 червня 1922 р. — Митр. В. Липківський і єп. І. Теодорович висвятили о. Йосипа Оксіюка на єп. Кам'янець-Подільського. 14-15 червня 1922 р. — На Соборі православних єпископів в 1012 Польщі вирішено, що всі справи Православної Церкви у тій країні вирішує керівний орган Церкви — Синод і, що Православ- на Церква в Польщі не приймає жодних розпоряджень від утво- реного в Москві неканонічного Вищого Церковного управління. Собор висловився за автокефалію Православної Церкви в Поль- щі. Проти унезалежнення Церкви від Московської патріярхії за- явилися Віленський архиєп. Єлевферій і Гродненський єп. Воло- димир. За унезалежнення були митр. Юрій, архиєп. Діонисій і керуючий Поліською єпархією єп. Олександер. Собор рівно ж прийняв рішення про допущення української мови в богослуження. 17 червня 1922 р. — «Вісті ВУЦВК» опублікували нову по- громну статтю В. Еллана (Блакитного) проти УАПЦ під назвою «Зле приладжена машкара». Червень 1922 р. — Митр. В. Липківський і архиєп. Н. Шараїв- ський висвятили о. М. Ширяя на єпископа Ніжинського й Бор- зенського. 18 серпня 1922 р. — У Балті закінчився суд над 70 священи- ками. Всіх засуджено до 5 р. ув’язнення. 22 серпня 1922 р. — У Кролівці на Чернігівщині закінчився великий процес духівництва і монахів Рихлівського монастиря. Підсудних звинувачували в участі в контрреволюції. Двох під- судних — настоятеля монастиря Матвеєва і благочинного Ред- ченка засуджено до розстрілу. Інші одержали різні терміни ув’язнення. 28 серпня 1922 р. — У Києві розстріляно секретаря ВПЦР Івана Тарасенка, його доньку Марусю і 43-ох інших діячів УАПЦ. З вересня 1922 р. — У Почаєві висвячено на єпископа Луць- кого архим. Олексія Г ромадського. 5 вересня 1922 р. — Собор єпископів на Україні, які перебу- вали в канонічній залежності від Московського патріярха, вирі- шив стати на шлях автокефалії і вирішувати церковні справи самостійно на Соборах єпископів. 16 жовтня 1922 р. — В Москві оголошено декрет, згідно з яким ДПУ мало право висилати на заслання без суду всіх «со- ціяльно-небезпечних осіб» на три роки. Цей декрет дав можли- вість ДПУ арештувати і запроторити тисячі священиків на за- слання. 22-29 жовтня 1922 р. — У Києві відбулися перші Великі Покрівські Збори ВПЦР. У Зборах взяли участь 167 осіб, з того